Стан бронхолегеневої системи у працівників азбоцементного виробництва та шляхи профілактики його порушень - Автореферат

Значні обсяги виробництва азбесту, більшу частину якого становили азбести амфіболового типу, і його використання в усьому світі до 60-х років за відсутності відповідних санітарно-технічних заходів із захисту працівників спричинили помітний підйом частоти азбестобумовлених захворювань. Низька частота виявлення азбестобумовлених захворювань в Україні з одного боку може свідчити про відсутність значної ушкоджуючої дії хризотилового азбесту на організм, а з іншого - про незадовільний медичний контроль за станом здоровя працівників. Таким чином, незважаючи на серйозні наукові дослідження і практичні доробки в галузі медицини праці, повязані з вивченням впливу азбесту на здоровя працівників, патогенезу азбестобумовлених захворювань, актуальними та маловивченими залишаються питання ранньої діагностики та профілактики захворювань БЛС від впливу пилу хризотилового азбесту. Комплексний підхід, що полягає у вивчені компютерно-томографічних (КТ) ознак впливу пилу хризотилового азбесту, особливостей вентиляційних порушень та їх залежності від стажу роботи в азбоцементному виробництві, дозволить визначити найбільш обєктивні діагностичні критерії початкових проявів азбестобумовлених захворювань та своєчасно впровадити профілактичні заходи для запобігання виникнення ускладнень. Генеалогічним методом обстежено 275 працівників, з них - 124 працівники склали основну групу (хворі на хронічні неспецифічні захворювання легень (ХНЗЛ) - хронічний бронхіт, ХОЗЛ та особи з ознаками пневмофіброзу), і 151 працівник - групу контролю (без ознак захворювань системи органів дихання).Одержані результати можуть бути рекомендовані для застосування лікарями профільних НДІ, лікувально-профілактичних закладів, лікарями, що проводять попередні та періодичні медичні огляди, цеховими лікарями підприємств, кафедрами медичних університетів: - з метою удосконалення діагностики захворювань БЛС від впливу пилу хризотилового азбеста у разі наявності показань рекомендується застосування компютерної томографії високої роздільної здатності в індивідуальному порядку; при наявності відповідних умов рекомендувано застосування генетичного тестування з визначенням біомаркерів спадкової схильності до розвитку пневмофіброза - GSTT1( );GSTM1( ) та ХНЗЛ - GSTT1(-/-);GSTM1(-/-); та визначення GSTT1( );GSTM1(-/-) - як біомаркера, що асоціюється з резистентністю до розвитку вищезазначеної патології при відборі працівника на виробництво, умови праці якого характеризуються впливом пилу хризотилового азбесту. Сприяти покращенню умов праці (ізоляція процесів пилоутворення, аспірація, місцева витяжна вентиляція з фільтрацією та регулярною очисткою, вологе прибирання), особливо щодо робочих місць дозувальника азбесту, оператора заготівельного відділення, машиніста листково-формувальної машини, машиніста електромостового крану, де спостерігається значне перевищення ГДК пилу, шо містить хризотиловий азбест, та постійно проводити моніторинг робочого середовища на предмет його забруднення хризотилвмісним пилом. Покращити якість медичного обслуговування працівників: посилити контроль за якістю проведення попередніх - при прийомі на роботу та періодичних медичних оглядів з періодичністю не менше 1 разу на рік, з залученням лікаря-профпатолога, отоларинголога, дерматолога, а в разі потреби й інших спеціалістів (фтизіатра, онколога тощо), з обовязковим проведенням оглядової рентгенографії органів грудної порожнини та спірометрії згідно з Наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. При попередніх медичних оглядах суворо дотримуватись протипоказань до прийому у професії, де має місце вплив пилу азбесту, до яких відносяться: поширені дистрофічні захворювання верхніх дихальних шляхів; гіперпластичний ларингіт; хронічні захворювання бронхолегеневої системи; скривлення носової перегородки, яке перешкоджає носовому диханню; хронічні, часто рецедивуючі захворювання шкіри; туберкульоз легень; алергічні захворювання при праці з аерозолями, що мають алергенну дію.