Стан азотистого обміну риб в умовах забруднення нітрозамінами і токсичними елементами - Автореферат

Міністерство освіти і науки України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРобота виконана на кафедрі біохімії Таврійського національного університету імені В.І. Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент Залевська Ірина Миколаївна, Таврійський національний університет ім. Ковалевського Національної академії наук України, завідувач відділу функціонування морських екосистем кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Сілкін Юрій Олександрович Карадазький природний заповідник Національної академії наук України, завідувач лабораторії біохімії та фізіології морських гідробіонтів Захист дисертації відбудеться ”19 ”червня 2009 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.06 Одеського національного університету імені І.І. З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Потрапляючи в організм риб з водою або їжею, важкі метали можуть накопичуватися в різних тканинах і органах, знижуючи виживаність і темп росту риб [Голиков С.Н., 1986; Будников Г.К., 1998; Кулинский В.И., 1999; Давыдов С.Л., 2002]. Вивчення біохімічних параметрів у риб у мінливому екологічному середовищі під впливом антропогенного навантаження дозволить зясувати причини, що пояснюють нездатність ряду організмів адаптуватися до визначених змін зовнішнього середовища. Встановити особливості показників азотистого обміну, вмісту токсичних елементів і нітрозамінів у тканинах і органах чорноморських риб у залежності від їх таксономічного положення і приналежності до різних екологічних груп. Оцінити наявність кореляційного звязку між рівнем накопичення токсичних елементів і нітрозамінів у тканинах риб і показниками азотистого обміну досліджуваних видів. Визначити вплив вмісту токсичних елементів і нітрозамінів на показники азотистого обміну в тканинах риб, що живуть у бухтах, які характеризуються різним рівнем забруднення.Вплив різних факторів на біохімічні показники риб» наведена характеристика азотистого обміну у риб, що включає: перетворення аміаку, біохімічні шляхи обміну аміаку і сечовини, роль сечовини в осморегуляції в амфібій і риб, обмін нуклеопротеїдів і нуклеїнових кислот. Матеріалом дослідження слугувала мязова тканина, печінка, зябри, сироватка крові 3 видів хрящових риб: морська лисиця (Dasyatis pastinaca L.) n=30, морський кіт (Raja clavata L.) n=30, катран (Squalus acanthias L.) n=34 і 12 видів костистих риб: звіздар (Uranoscopus scaber L.) n=88, морський минь (Gaidropsarus mediterraneus L.) n=86, морський йорж (Scorpaena porcus L.) n=84, бичок-мартовик (Mesogobius batrachocephalus Pallas) n=82, бичок-кругляк (Neogobius melanostomus Pallas) n=88, мерланг (Merlangus euxinus Nordmann) n=96, султанка (Mullus barbatus ponticus Essipov) n=86, смарида (Spicara flexuosa Rafinesque) n=110, темний обапіл (Sciaena umbra L) n=96, ставрида середземноморська (Trachurus mediterraneus Staidachner) n=108, зеленушка (Symphodus tinca L.) n=98, кефаль-сингіль (Lisa aurata Risso) n=110, що живуть в акваторіях Чорного моря (бухти Мартинова і Карантинна). Вміст вільного амінного азоту визначали в сироватці крові риб колориметричним методом [Пустовалова Л.М., 1990]. Таким чином, результати дослідження показали, що вміст нуклеотидів і нуклеозидів у тканинах і органах досліджених риб залежить від таксономічного положення і приналежності їх до різних екологічних груп. Таким чином, вміст вільного амінного азоту в організмі риб залежить від таксономічних особливостей вивчених видів і приналежності до різних екологічних груп.В дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано й експериментально доведено взаємозвязок впливу таксономічних, природних і антропогенних факторів на основні показники азотистого обміну в чорноморських риб. Проаналізовано вплив рівня токсичних елементів і нітрозамінів у мязових тканинах трьох видів хрящових і дванадцяти видів костистих риб на зміну показників азотистого обміну в їх тканинах і органах. Встановлено екологічні особливості вмісту нуклеотидів і нуклеозидів у тканинах і органах риб: у придонно-пелагічних і пелагічних видів відзначений більш високий вміст нуклеотидів і нуклеозидів порівняно з придонними рибами, значення яких коливається в інтервалі від 1,43 до 2,49 мг/г. Вміст вільного амінного азоту в сироватці крові, а також нуклеотидів і нуклеозидів у печінці і зябрах хрящових риб більш низький порівняно з показниками в сироватці крові більшості костистих риб. Відзначено високий кореляційний звязок між вмістом нуклеотидів і нуклеозидів у печінці і нітрозамінів у мязах більшості досліджених видів риб (r=0,66 - 0,70), що може бути повязане з модифікацією азотистого обміну і зміною співвідношення нуклеотидів і нуклеозидів у результаті біотрансформації нітрозамінів в організмі риб.

Основний зміст роботи