Сталий економічних розвиток, проблеми та перспективи в Україні - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Курсова робота з політичної економії на тему: «Сталий економічних розвиток, проблеми та перспективи в Україні»Визначення національної парадигми і стратегії сталого розвитку України відбувається під впливом сучасних світових тенденцій щодо вирішення проблеми не тільки гармонійного розвитку людства, але навіть його виживання. І головним тут стає розуміння того, що підвалини розкриття цієї проблеми перебувають у площині загальних процесів техносферизації людського мислення, а отже, і господарської поведінки. Утім, поступове відчуття помилковості обраного шляху сприяло появі низки концептуальних підходів до подолання проблем, що виникли. Слід наголосити, що серед значної кількості наукових концепцій і теорій світового розвитку у світі та Україні до 70-х рр. Під сталим розуміють розвиток, який задовольняє потреби нинішнього часу, і не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби.Про такий розвиток можна говорити лише тоді, коли економічне зростання, матеріальне виробництво та споживання, інші види суспільної діяльності відбуваються в межах, визначених здатністю екологічних систем до відновлення. Світоглядними засадами стійкого розвитку передусім передбачається екологізація економіки, гуманізація, запровадження певної системи підходів до питань суспільної діяльності. Вихідними умовами сталого розвитку можна визнати забезпечення: · економічного розвитку, що підтримується на основі радикально-модифікованої ринкової системи; Серед основних чинників, що забезпечують сталий розвиток, можна виділити такі: · екологічний - визначає умови й межі відновлення екологічних систем унаслідок їх експлуатації; У сьогодні еволюція ідей сталого розвитку призвела до того, що в галузі забезпечення економічних, екологічних та соціальних імперативів сталого розвитку системи світового господарства сучасні науковці виділяють пять основних стратегічних тенденцій: · людство здатне надати розвитку стійкого і довгострокового характеру з тим, щоб він відповідав сьогоднішнім потребам людей, не залишаючи при цьому майбутні покоління можливості задовольняти свої потреби;Сьогодні використання земельних ресурсів, повязують із трьома основними напрямами: збереження їх продуктивності, поступове підвищення економічної ефективності, вирішення соціальних проблем відповідних територій. Необхідно розробити комплексні та базові структурні зміни в управлінні цими ресурсами ,упереджувати негативні наслідки антропогенного впливу на земельні ресурси, створювати безпечне для населення і природи навколишнє середовище. На другому етапі планується завершити структурну перебудову аграрного та промислового виробництва, досягнути високої якості життя населення та вийти на рівноправне партнерство в гарантуванні безпеки експлуатації земельних ресурсів. Третій етап передбачає розвиток промислового та аграрного виробництва на базі нових секторів і галузей, появи нових способів обробітку ґрунту, нових секторів економіки, застосування заходів екологічної безпеки використання земель, створення системи екологічної безпеки в землекористуванні. У Декларації міністрів з навколишнього середовища вказується, що вода є рушійною силою сталого розвитку, включаючи цілісність довкілля і ліквідацію злиднів та голоду, вона абсолютно необхідна для забезпечення здоровя і благополуччя людини.У стратегічних тенденціях і спрямування соціальної складової розвитку акцентується увага на важливості збереження стабільності існуючих суспільних систем, недопущення руйнівних соціальних конфліктів, шляхом справедливого розподілу благ між людьми. У доповіді ПРООН "Сталий розвиток і рівність можливостей: краще майбутнє для всіх" (2011 р.) визначаються сучасні світові стратегічні тенденції політики сталого розвитку в соціальній сфері й наголошується на нерозривності взаємозвязку між сталістю й основними питаннями рівності можливостей щодо продуктивної зайнятості, освіти, охорони здоровя тощо. Соціальні домінанти сталого розвитку повязані з одним із найактуальніших завдань сучасності - пошуком інструменту подолання обмежень так званого «суспільства споживання», в якому дедалі більше пригнічується особистість. Згідно з Порядком денним на ХХІ століття, просвіту, включаючи формальну освіту, підвищення інформованості населення та професійну підготовку слід визнати як процес, за допомогою якого людина і суспільство можуть сповна розкрити свій потенціал. Відповідно, одним із трендів модернізації стратегій охорони здоровя на наступні десятиліття визначено посилення їх превентивних функцій за напрямами: удосконалення системи інформування з питань здоровя і санітарного благополуччя на всіх рівнях; зосередження на детермінантах здоровя, зокрема шкідливих чинниках, повязаних зі стилем життя; створення механізмів швидкого реагування на основі загрози для здоровя.Сучасна еколого-економічна ситуація в Україні характеризується домінуванням природоємких галузей і виробництв, сировинною орієнтацією експорту та ін.

План

Вступ

Розділ 1. ТЕНДЕНЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

1.1 Сталий розвиток у контексті суспільно-економічних проблем ХХІ століття

1.2 Раціональне використання природних ресурсів

1.3 Стратегічні орієнтири соціальної складової та інвестиційного забезпечення сталого розвитку

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ПЕРПЕКТИВИ

2.1 Сталий розвиток природно-ресурсного потенціалу,природно-техногенна та екологічна безпека сталого розвитку

2.2 Засади сталого розвитку в соціальній сфері держави

2.3 Інноваційні домінанти сталого розвитку України

2.4 Перспективи сталого розвитку України в глобальному середовищ

Висновки

Список літератури

Додаток