Комплексний аналіз масових репресій проти населення України, в ході якого визначаються роль і місце терористичної політики тоталітарної держави у досягненні цілковитого контролю над суспільством. Різновиди сталінських репресій в Україні у 1930–і роки.
Сталінські репресії в Україні в 1930-і рр. Зміст Вступ Розділ 1. Масовий терор як засіб державного управління в Україні доби сталінського тоталітарного режиму Розділ 3. Протягом 1930-х рр. на теренах України, як і у всьому Радянському Союзі відбувалися масові репресії, головним організатором яких виступав сталінський тоталітарний режим. В рамках репрсивної політики в радянській Україні комуністична влада здійснювала такі заходи: велика чистка в рядах правлячої ВКП(б), НКВС, розкуркулення, депортації цілих етнічних груп, гоніння проти інтелигенції та усіх інакомислячих, масові увязнення і розстріли «ворогів народу». Розгляд цієї теми важливий не тільки тому що ці події сталися на теренах України більш ніж 80 р. тому і привели до трагічних наслідків усього українського народу, відлуння яких ми бачимо і сьогодні. Також деякі з описаних методів державного управління ми можемо бачити в окремих країнах з тоталітарним режимом і сьогодні. Хронологічні межі роботи охоплюють 1930-ті рр. ХХ ст. Нижня часова межа починається з 1930 р. тому що початком репресій можна вважати терор проти української інтелігенції, яка потрапила під жахливий прес суцільних репресій, обвинувачень, переслідувань, цькувань та всіляких принижень. Верхньою межею є 1939 р., тому що у цьому році почалася ІІ Світова війна і акценти Сталіна перенеслися з внутрішньої політики на зовнішню. Метою роботи є комплексний аналіз сталінських репресії в Україні в 1930 - ті рр., тобто комплексний аналіз масових репрсій проти наслення Украіни, в ході якого визначаються роль і місце терористичної політики тоталітарної дежави в досягнені цілковитого контролю над суспільством. Історіографія, джерельна база та методологія дослідження Наукову літературу з теми дослідження можна класифікувати на работу радянських, сучасних дослідників, представників української діаспори та зарубіжних. У радянській історіографії тема політичних репресій довгий час була закритою для вивчення. Н Земсков, В. І. Бірчак. Роботи істориків, які стосувалися політики репресій, були заборонені. Одним із представників української діаспори є Р .Медведєв на початку 1970-х р. за кордоном видав книгу про сталінізм, а в СРСР вона була надрукована тільки в 1990 р. ще одним представником діаспори є С. Екельчик. Радянські історики: Г. О. Костюк, Р. Я. Пиріг, С. А. Кокін та інші справедливо вважали, що засобами політичного терору вирішували завдання залучення інтелігенції на сторону радянської влади, уніфікували науковий, творчий процес, утверджували тоталітарну систему та встановлювали партійно-радянське монопольне право на державну ідеологію . На загальнодержавному та регіональному рівнях вивчення теми активізували заходи для реалізації Державної програми з підготовки науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» Великий внесок у дослідження політичних репресій в Україні зробив Ю. Шаповал Базуючись на архівних документах і матеріалах ЦК КП(б)У та спецслужб, що десятиріччями були недоступні для науковців, автор ґрунтовно аналізує складний період суспільно-політичного життя України 1930-х р. Дослідник докладно розглянув механізми політичних репресій, участь та роль українських учених у протидії тоталітарному режимові, на прикладах їхнього життя та діяльності показав вплив політичних репресій на свідомість інтелігенції, її громадянську позицію. Значними є здобутки вітчизняних істориків у вивченні питань діяльності репресивно-каральних органів. У працях І. Біласа, С. Білоконя, С. Богунов детально проаналізовано роботу спеціальних органів (НК, ДПУ, ОДПУ, НКВС) з організації та проведення політичних репресій. Вчені аналізують політичні репресії проти науковців-вихідців із Західної України, акцентуючи увагу на ідеологічних чинниках їх проведення. Чорна, М. Шитюк. Люкс на різноманітному фактичному матеріалі показані сталінські репресії як породження тоталітарної більшовицької системи. Арештований у Львові та засуджений до 15 р. позбавлення волі.» Електронний архів українського визвольного руху; «Отправка крестьян в «кулацкую ссылку» в 1930-1931 гг. ( таблица 1)» «Динамика движении спецпереселенцев (трудноселенцев) («кулацкая ссылка») (таблиа 2)» В. Н. Земсков Спецпоселенцы (по документации НКВД-МВД СССР); «Национальный состав лагерных заключенных ГУЛАГа в 1939-1941 гг.(по состоянию на 1 января каждого года) (Таблица 5)» ГУЛАГ (историко-социологический аспект) В. Н. Земсков; «Документи з архівної кримінальної справи Д. А. Шмідта Док. № 4 Із протоколу очної ставки між обвинуваченими Туровським С.А. і Шмідтом Д.А. від 4 жовтня 1936 р.», «Док. № 6 Витяг з протоколу допиту М.С.Семенова від 10 червня 1937 р.» С. Кокін, О. Пшенніков; «№№ 255-256 Матеріали засідання ЦК УНДО, на якому розглядалися проблеми військової колонізації українських земель, ліквідації православних церков на Волині та колективізації на радянській Україні» М. Кугутяк - Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ ст. В таких працях аналізуються певні складові джерелознавчого характеру, але окремі публікації лише накрес
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
