Стійка побудова цифрових радіозображень при неявній дискретизації спостережень - Автореферат

Стійка побудова цифрових радіозображень при неявній дискретизації спостереженьЗ урахуванням зростаючого обєму даних, які отримуються за допомогою вимірювальних радіосистем, і безперервного зростання вимог до ефективності їхнього використання в перспективних системах побудови радіолокаційних зображень, актуальною стає задача вибору стратегії дискретизації спостережень при переході від аналогового до цифрового їхнього подання, з мінімальною втратою інформації про обєкт у його цифровому радіозображенні, а також розробка стійких методів і алгоритмів його побудови, що відповідають обраній стратегії дискретизації. параметризація спектра двовимірного сигналу елементами нульових різноманіть і формування квазіоптимальної оцінки амплітудно-фазового образа просторово-розподіленого обєкта (цифрового радіозображення), що реалізує узгоджену обробку; Метод дозволяє перебороти головний недолік неявної дискретизації при цифровій обробці просторово-часових сигналів, що полягає в надзвичайно високій чутливості уточнення радіозображення до точності завдання елементів нульових різноманіть; У роботі [2], для реалізації методу неявної дискретизації й стійкого відновлення двовимірного сигналу за ознаками його двовимірного спектра, здобувачем запропоновано використовувати теорему Вієта для переходу від елементів нульових різноманіть до коефіцієнтів полінома й наступному порядковому його відновленні. Для переходу від аналогових алгоритмів побудови радіозображень до цифрових та моделі обєкта у вигляді сукупності “блискучих” точок, виводиться подання траєкторного сигналу елементами нульових різноманіть: цифровий радіотехнічний дискретизація де - елемент випадкового двовимірного комплексного коефіцієнта розсіювання (амплітудно-фазового образа обєкта), і - праві границі поверхні, що зондується за дальністю та азимутом відповідно, - число імпульсів у пачці, - елемент-ої траєкторії нульового різноманіття, - просторова частота, - крок дискретизації, - множник, що враховує вплив діаграми спрямованості антени та її рух у часі, - відомий множник, обумовлений формою зондувального імпульсу, несучою частотою сигналу та геометрією задачі дистанційного зондування, який може бути скомпенсований при прийомі, , - номер зондувального імпульсу, - період його повторення, - час затримки відбитого зондувального сигналу від-ої смужки дальності.У дисертаційній роботі досліджено задачу стійкої побудови цифрового радіозображення обєкта, що зондується при неявній дискретизації спостережень двовимірного спектра сигналу елементами його нульових різноманіть. У результаті проведених у роботі досліджень отримані наступні важливі результати: Для якісної побудови цифрових радіозображень обґрунтовано необхідність вибору стратегії неявної дискретизації спостережень елементами їхніх нульових різноманіть. Отримано представлення траєкторного сигналу РСА елементами нульових різноманіть, і на основі його узгодженої обробки - квазіоптимальна оцінка амплітудно-фазового образу обєкта зондування (цифрове радіозображення). Виявлено погану обумовленість оператора, що приводить до високої чутливості уточнення квазіоптимальної оцінки до точності завдання елементів нульових різноманіть. Метод дозволяє одержувати якісні зображення при округленні значень елементів нульових різноманіть до двох знаків після коми при використанні одного обраного елемента псевдоансамблю.