Стійкість картоплі проти збудника раку (Synchyntrium endobioticum (schilb.) Perc., методи його виявлення і диференціації - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИЗахист відбудеться "22 "травня 2009 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Дисертаційна робота присвячена аналізу стійкості проти раку селекційного матеріалу картоплі, отриманого при різних комбінаціях схрещування вихідних батьківських форм, ролі білків та їх амінокитслотного складу в стійкості картоплі, а також у розвитку пухлин у рослин картоплі при зараженні збудником раку, розробки методів виявлення і диференціації збудника хвороби. рак пухлина картопля На основі модельних дослідів установлено різну якість білкового спектра та його амінокислотного складу при зараженні стійких та сприйнятливих до раку сортів картоплі. Ключові слова: стійкі та сприйнятливі сорти та види картоплі, батьківські форми, схрещування, ізоелектрофокусування білків, амінокислотний аналіз, патотипи збудника раку, ступінь стійкості картоплі до збудника раку картоплі, інфрачервона спектроскопія, індукована преципітація, виявлення, зооспорангії, флотація, диференціація, патотипи. Анализованый белковый спектр комбинации скрещивания родительской форми устойчивый х восприимчивый к раку Полесский розовый х Гитте и полученного потомства и выявлено, что у представителя дикого вида S.demissum сорту Гите (устойчивый к раку) представленный 38 компонентами; сорт Полесский розовый (представитель культурного вида S.tuberosum) представленый 32 компонентами.Створення стійких до раку сортів картоплі потребує глибоких знань закономірностей патогенезу в системі рослина - живитель - патоген, а також особливості збудника хвороби в популяціях. Тому для вирішення проблеми оцінки та відбору стійкого до раку селекційного матеріалу картоплі необхідно вдосконалити та розробити нові методи вивчення збудника і діагностики стійкості картоплі до патогену. Робота виконувалась на кафедрі фітопатології Національного університету біоресурсів і природокористування України на базі Української науково-дослідної станції карантину рослин УААН і є частиною планової науково-дослідної роботи по темі "Розробити та вдосконалити заходи контролю обмежено розповсюдженого карантинного організму - збудника раку картоплі Synchytrium endobioticum (Schilb.) Perc" (УДК 632. 92,632.911. Виявлено, що в комбінації схрещування вихідних батьківських форм картоплі стійкий х стійкий до раку отримано 100% нащадків стійких до звичайного патотипу збудника раку. Встановлено різницю електрофоретичного складу білків та вміст амінокислот контрастних за ракостійкістю сортів картоплі (Зеля А.Г.та інш. пат.№ 10504 від 15.11.2005р.) Дослідження кількісного та якісного складу білків вихідних батьківських форм картоплі, що належать до диких видів з гексаплоїдним набором хромосом і отриманих після схрещування гібридів дозволили виявити залежність їх стійкості до раку з плоїдностю, що дає можливість підбирати батьківські пари для схрещування та прогнозувати вихід стійких гібридів.У роботі використовували стійкі до збудника раку сорти картоплі: Темп, Невська, Луговська, Барбара і представників диких видів: Solanum demissum, Solanum stoloniferum, Solanum rybinii, Solanum chacoense та сприйнятливі до раку сорти: Вале, Поліська рожева, гібрид П 85 145-5; вихідні батьківські форми картоплі Гитте, Поліська рожева, а також гібриди, отримані після різних комбінацій схрещування, представлені Інститутом картоплярства УААН, а також Поліською дослідною станцією ІК УААН; ракові нарости, отримані після зараження сприйнятливих сортів картоплі. Для зараження використовували зооспорангії звичайного патотипу збудника раку картоплі та 4-х агресивних: 11 - Міжгірського, 13 - Рахівського, 18 - Ясинського та 22 - Бистрецького патотипів збудника хвороби. Визначення ракостійкості картоплі за допомогою білкового екстракту, виділеного з ракових наростів, відокремлених від рослин сприйнятливих сортів картоплі проводили за методикою, запропонованою Яковлевою Н.М. та Кадирматовим І.Н. Диференціацію патотипів збудника хвороби проводили способом ізоелектрофокусування білків в поліакриламідному гелі в градіенті РН 3.5 - 10.0 (Сологуб О.С., 2006), визначенням вмісту білка у різних патотипів збудника раку (Зеля А.Г., Мельник П.О., 2006) та методом індукованої преципітації тест-сортів картоплі та патотипів збудника хвороби.

Основний зміст роботи