Срiбло в Бiлозерскій зеленокам"яній структурi українського щита - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА ГІРНИЧА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі загальної та структурної геології Національної гірничої академії України Міністерства освіти і науки України (м. Науковий керівник: доктор геолого-мінералогічних наук, професор, професор кафедри загальної та структурної геології Національної гірничої академії України Міністерства освіти і науки України (м. Офіційні опоненти:доктор геолого-мінералогічних наук, професор, завідувач кафедри мінералогії і петрографії Криворізького технічного університету Міністерства освіти і науки України ЄВТЕХОВ Валерій Дмитрович, кандидат геолого-мінералогічних наук, директор Інституту геології Дніпропетровського державного університету Міністерства освіти і науки України ІВАНОВ Віктор Миколайович Захист відбудється “6 ”жовтня 2000 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.05 при Національній гірничій академії України Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної гірничої академії України Міністерства освіти і науки України за адресою:49027, м.Численні аномалії, які виявлені практично в усіх породах БЗКС, часто в комплексі із золотом та платиноїдами, та рудопрояв срібла спонукають систематично дослідити його геологію та перспективи мінералізації, які особливо мало вивчені у БЗКС. Зацікавленість саме сріблом викликана, по-перше, гострим дефіцитом цього металу, який широко використовується в різних галузях промисловості та є джерелом валютних надходжень в Україну. По-третє, завдяки сполученню з іншими БМ, срібло служить індикатором вірогідної їх присутності i є елементом, який серед них найбільш легко виявляється. Результати наукових досліджень, які наведені у дисертаційній роботі, отримані під час виконання держбюджетних НДР, що проводилися у Проблемній науково-дослідній лабораторії № 1 (ПНДЛ-1) НГА України відповідно до Координаційного плану Міністерства освіти № 35 "Дослідження та науковий прогноз закономірностей розміщення та формування родовищ корисних копалин України" та Державної програми "Золото України", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 16.05.1996 року. На прикладі БЗКС показати, що срібна мінералізація в архейських зеленокамяних структурах може мати самостійне практичне значення i срібло заслуговує однакової до себе уваги поряд з іншими БМ.Сучасні уявлення про геологічну будову склалися завдяки її вивченню розвідниками залізорудних родовищ, геологами та геофізиками польових партій, науковими співробітниками НДІ: В.I.Ганоцьким, Г.Ф.Гузенко, М.М.Доброхотовим, Г.П.Єрємєєвим, В.Ю.Коваленко, М.О.Корніловим, Є.М.Кочановим, В.М.Кравченко, М.В.Кушіновим, В.Д.Ладієвой, Є.М.Лапіцьким, В.О.Ліпіліним, М.В.Міткеєвим, О.I.Ніконовим, К.Є.Полякової, В.П.Саковцевим, Т.А.Скаржинської, О.М.Струєвої, З.I.Танатар-Бараш, В.Ф.Халло, Л.Я.Ходюш, Р.О.Частій та іншими. Конкська серія (нижній мегацикл) має потужність до 9 км, складається з трьох свит: сурської, алферовської та солонівської. В її розрізі переважають метавулканіти основного та ультраосновного складу, різко підлеглу роль відіграють метаосадочні породи, у т.ч. малопотужні верстви та лінзи кумінгтоніт-магнетитових залізистих кварцитів алгоманського типу залізорудних формаций. Білозерська серія (середній мегацикл) потужністю 2600 м має вік 3050-2950 млн. років, є суттєво теригенною і розчленовується на 3 свити: михайлівську, запорізьку та переверзевську. Запорізька свита являє собою залізорудну формацію білозерського типу (магнетитові, хлорит-і карбонат-магнетитові залізисті кварцити та багаті залізні руди, у т.ч. окислені), яка обмежена горизонтами хлоритових i кварц-хлоритових сланців i кварцито-сланців.Загальногеологічна вивченість БЗКС вельми неоднорідна, що обумовлено потужним осадочним чохлом кайнозойських порід i зосередженням переважної більшості розвідувальних свердловин у межах залізорудних родовищ. БГРЕ спільно з Дніпропетровським гірничим інститутом (ДГІ) виявлено рудопрояв Ag у філитовидних сланцях михайлівської свити та встановлено його розповсюдження по території БЗКС. Самородні частинки Au були знайдені в філитовидних сланцях та метаконгломератах (В.Ю.Коваленко та ін., 1979), а по результатам робіт ДГІ-БГРЕ виділено 5 перспективних на золото площ.Геохімічні проби для досліджень відбиралися за допомогою точково-секційного виду опробування гірничих виробок та керну свердловин. Воно здійснювалось у неперервних інтервалах документації із довжиною секції серед однорідних порід до 3-5 м з відбором зразків порід через 15-20 см; маса проби становила 400-700 г. У першій головними є методи світлової мікроскопії, допоміжними - термічний, декрепітаційїний, ізотопний, рентгеноструктурний i лазерний мікроспектральний аналізи, що виконувалися за стандартними методиками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ