Справедливість як філософсько-правова засада українського державотворення - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукВ сучасному українському державотворенні процес інституалізації справедливості, свободи і відповідальності знаходиться в стадії становлення. Звичайно, це не означає, що таке прагнення до справедливості в українському державотворенні завжди і без перешкод реалізується. Зміни, що відбулися в державно-правовій системі України, зробили актуальним питання про удосконалення демократії з позиції ідеї справедливості. Для сучасного українського суспільства філософсько-правова концепція справедливості, має стати однією із засад демократії та громадянського суспільства, становлення соціально орієнтованих держави і права в Україні. Вивчення філософсько-правової категорії справедливості розпочато в Україні відносно недавно і воно ще не охоплює ні цілісного бачення існуючої діяльності, ні істотних взаємозвязків із поняттям свободи, відповідальності і рівності як фундаментальних основ сучасного державотворення.Показана наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, внесок здобувача в дослідження проблеми справедливості, приведено положення, які виносяться на захист, названо кількість публікацій по темі дисертації, відомості про структуру та обсяг роботи. "Теоретичні та історичні основи філософсько-правової ідеї справедливості" присвячений висвітленню особливостей становлення ідеї справедливості від античних часів до сьогодення та поняття, змісту, форм і видів справедливості як категорії філософії права. Дається характеристика зрівнюючої та відплатної справедливості, показується, що справедливість є одночасно і філософською і правовою категорією. Значна увага ідеї справедливості була присвячена Платоном і Аристотелем. Зокрема, Платон досліджував справедливість в діалогічних трактатах "Держава" і "Закон", та увязував справедливість із діяльністю держави та її інституцій.Показано, що для забезпечення послідовності правового прогресу в Україні потрібно знаходити та встановлювати оптимальні співвідношення між його різними структурними ланками - приватним правом в економіці, громадянським і політичним “правом” - в суспільній сфері. "Демократизація в Україні і справедливість" описує особливості зародження і розвитку ідей справедливості української незалежності і самостійності в радянські часи, зокрема в період Горбачовської "перебудови", 90-х роках ХХ століття. Автор стверджує, що із демократизацією як вимогою змін в політичній сфері нерозривно повязано відновлення почуття справедливості, зокрема, щодо монопартійної радянської системи (як несправедливої). Показуються проблеми втілення ідеї справедливості при формуванні представницьких органів, виборах Президента України, творенні органів місцевого самоврядування. "Справедливість і приватизація" показано проблеми, які мають місце при переході в Україні від планової економіки до ринкової.Проведене автором дисертаційне дослідження дозволяє зробити такі висновки: Справедливість є універсальна світоглядна категорія, яка конкретизується в рамках філософії права, виступає каталізатором творення новітніх держави і права в Україні. Ідеї справедливості держави, права, суспільного порядку започатковуються в античні часи. Аристотель повязував справедливість з людською діяльністю (наприклад, торгівлею): щоб обмін був справедливий, має існувати загальний критерій цінності. Спадкоємцем античного періоду розвитку філософсько-правової категорії справедливості була епоха Відродження. Перебування українського народу впродовж століть у складі чужих держав, розчленування між ними єдиного народного “тіла” з перших днів відновлення української держави як компенсацію за попередню несправедливість, стимулювали загострене почуття справедливості, можливо навіть гіперболізоване, щодо “власної” держави, органів влади, їх діяльності, щодо права.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ