Споживчий банківський кредит в Україні (на матеріалах ЗАТ КБ "ПриватБанк") - Дипломная работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Зав. кафедри, д.е.н., проф. «Споживчий банківський кредит в Україні»1.3 Зарубіжний досвід банківського кредитування Аналіз кредитування населення на прикладі ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК»3.1 Ризики, які виникають при споживчому кредитуванні та шляхи їх мінімізаціїКредит (лат «creditum» - позичка, борг; «credo» - вірити) - провідна форма руху позичкового капіталу, що виникла на певному етапі розвитку суспільного виробництва і ринкового обміну, де продавці товарів протистоять один одному як власники. Продаж товарів у кредит означає лише реальність переміщення споживних вартостей від продавця до покупця, а вартість товарів у боргових зобовязаннях позичальників набуває ідеального виразу і реалізує себе на основі кредитного механізму обороту суспільного капіталу, що включає такі складові елементи: принципи кредитування, кредитне планування та планування та способи кількісного регулювання кредиту. Загалом сучасне тлумачення кредиту зводиться до наступного: кредит - це суспільні відносини, що виникають між економічними субєктами у звязку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. кредит - це рух лише натуральних благ, тому кредитуванню підлягають лише існуючі в даному суспільстві цінності. Оскільки вказані обмеження можливості кредиту суперечили реальній активній ролі банків у грошово-кредитній сфері, зявилися нові теорії, в тому числі експансіоністська відтворювальна і фондова, які склалися на основі капіталотворчої теорії кредиту.Споживчий кредит - це кредит, який надається фізичним особам на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку. Сутнісна ознака споживчого кредиту - кредитування кінцевого споживання [47, 48].

Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції [29,45].

Споживчий кредит - кредит, який надається юридичним чи фізичним особам на споживчі цілі. Він може надаватись як банками, та кредитними установами небанківського типу, а також юридичними і фізичними особами [16, с314].

Споживчий кредит - це кредит, що надається споживачеві на придбання продукції для особистих потреб, які безпосередньо не повязані з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника [48,24].

В економічній літературі існують різні трактування споживчого кредиту, часто поняття «споживчий кредит» ототожнюється зі споживчим банківським кредитом.

Головними параметрами споживчого кредиту є: 1) доступність кредиту;

2) величина відсоткової ставки;

3) строки надання і погашення;

4) здатність позичальника повернути кредит.

Обєктом споживчого кредиту є витрати, повязані із задоволенням потреб населення. Заведено поділяти ці витрати на дві групи: 1) витрати на задоволення потреб поточного характеру (придбання товарів в особисту власність);

2) витрати на задоволення потреб капітального або інвестиційного характеру (купівля або будівництво житла, утримання нерухомого майна) [47, 50].

Окрім забезпечення соціальних потреб населення, споживчий кредит відіграє значну роль у формуванні платоспроможного попиту населення, який, у свою чергу, впливає на розвиток економіки країни, полегшуючи процес реалізації продукції, прискорюючи отримання прибутку і доходів державного бюджету. Визначення державою умов надання споживчого кредиту допомагає регулювати грошовий обіг у країні [16, 314].

Споживчий кредит є різновидом комерційного (товарного) або банківського кредитів. З одного боку, обєктом цього кредиту виступають товари довгострокового кредитування, а з іншого, позики на споживчі цілі (приміром, на будівництво чи придбання житла, автомобіля тощо). Виділяють також іпотечний кредит, тобто довгострокові позики під заставу нерухомості (землі, виробничих чи жилих приміщень).

Споживчі кредити загалом можна розділити на такі види кредитів: 1) товарний;

2) грошовий;

3) іпотечний.

Товарний споживчий кредит повязаний із продажем товарів тривалого користування в кредит. Грошовий споживчий кредит - це надання банківськими або небанківськими кредитними установами позик фізичним особам на задоволення їхніх споживчих потреб [47, 50].

За строками користування споживчі кредити діляться на: - короткострокові (до 1 року);

- середньострокові (до 3 років);

- довгострокові (понад 3 роки).

Строк повернення кредиту визначається кредитором і позичальником у кредитному договорі та залежить від цілей кредитування, розміру кредиту, платоспроможності позичальника. Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.

Зміст

Вступ

Розділ I. Теоретичні основи кредитування населення

1.1 Економічна сутність і принципи банківського кредитування