Споживання та заощадження, їх роль в макроекономіці - Курсовая работа

Споживання та заощадження, їх роль в макроекономіціЧерез багатогранність поняття «заощадження» виділяють дуже багато класифікаційних ознак: за належність до інституціональних секторів економіки: розрізняють заощадження фінансових та не фінансових корпорацій, державних установ, домашніх господарств та некомерційних організацій; за складом основних субєктів економіки, тобто заощадження держави, фірм та домашніх господарств; за національною залежністю заощадників - національні або внутрішні та іноземні або зовнішні заощадження; за формою нагромадження вартості, у цьому аспекті варто розрізняти грошові, натурально-речові та заощадження у формі фінансових активів; за мотивом утворення - мотивовані та немотивовані заощадження; 6) за стимулом утворення - добровільні та вимушені; 7) за урахуванням індексу цін - номінальні та реальні; 8) за метою заощадження - виробничі і особисті заощадження; 9) за характером мобілізації заощадження є організовані та неорганізовані; 10) за рівнем обчислення дає змогу виокремити заощадження на макроекономічні та мікроекономічні; 11) за урахуванням споживання основного капіталу - валові і чисті [3, c. Основну роль заощаджень в зводять до таких положень: держава у своїй економічній політиці має виходити з того, що заощадження є важливим компонентом економічної рівноваги, порушення якої призводить до негативних процесів в економіці; звичайно заощадження не дорівнюють запланованим інвестиціям, але постійно тяжіють до рівноваги.; найважливішим джерелом формування інвестицій є заощадження домашніх господарств, без яких неможливий стабільний соціально-економічний розвиток держави; заощадження сприяють розвязанню найскладніших та найактуальніших соціальних проблем, що позитивно впливає на прискорення економічного розвитку, нагромадження вартості в цілому та у грошовій формі зокрема не мало би ваги, якби воно не перетворювалося у капітал і не спрямовувалося на розвиток економіки держави; заощадження є одним із джерел покриття бюджетного дефіциту країни, який зменшує їх частку, яка спрямовується на інвестиції. Отже, споживання - це та сума, яку може використати людина на придбання товарів і послуг після сплати податків, а заощадження та частина доходу, що не використовується на споживання. Заощадження записують у вигляді: S=-Co MPS?DI (1.8) де Co - автономне споживання, яке не залежить від величини доходу (необхідне для відновлення людини як біологічного механізму); MPC - гранична схильність до споживання; MPS - гранична схильність до заощадження; DI - дохід після сплати податків [4, c. Отже, основними параметрами, які визначають споживання та заощадження є: середня схильність до споживання,середня схильність до заощадження, гранична схильність до споживання та гранична схильність до заощадження.Споживання - це та сума, яку може використати людина на придбання товарів і послуг після сплати податків, а заощадження та частина доходу, що не використовується на споживання. Основними параметрами, які визначають споживання та заощадження є: середня схильність до споживання,середня схильність до заощадження, гранична схильність до споживання та гранична схильність до заощадження. Основними факторами, що визначають споживання та заощадження є: очікуваний рівень доходу, розмір багатства, рівень цін, отримані позики та податки. В свою чергу зростання споживання та заощадження стимулюють розвиток економіки в цілому, адже як ми зясували, споживчі витрати становлять близько 96 % ВВП України за 2009 рік. Заощадження є основою інвестицій, в Україні станом на 2009 рік заощадження становили 59444 млн.грн. за даними Держкомстату.Структура інвестицій за 2007-2009 рр., млн.дол. Показники 2007 рік 2008 рік 2009 рік Абсолютний приріст, млн.грн.Надані кредити за 2007-2009 рр., млн.грн. Надані кредити 2007 рік 2008 рік 2009 рік Абсолютний приріст, млн.грн.