Спостереження – провідний метод пізнання природи - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки України Запорізький педагогічний коледж «Спостереження - провідний метод пізнання природи»Пізнання навколишнього світу розпочинається з накопичення чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метою засвоєння системи знань, адекватної навколишній природі з її звязками і залежностями. Відсутність запасу конкретно-образних уявлень у молодших школярів призводить до формального засвоєння знань. Спостереження дозволяють сформувати конкретні і образні уявлення і поняття про навколишню дійсність і на цій основі розвивати логічне мислення усну і писемну мову молодших школярів. По-друге сприяють формуванню основ наукового світогляду переконують дітей в постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозвязку і закономірності всього, що відбувається в природі, матеріальності світу і єдності природи. Мета дослідження - дослідити методику проведення спостережень на уроках природознавства в початковій школі.Проте в них не розвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті людини. Отже, з перших днів перебування дітей у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й оберігати природу, у доступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему взаємозвязку предметів і явищ, формувати позитивний погляд на природу, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. З перших днів занять у школі вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. Щодня в ті самі години на одному з уроків певний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводять самостійно. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні звязки між явищами природи, а також між ними і практичною діяльністю людини.Спостереження за змінами в природі у початковій школі мають свою класифікацію. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними обєктами природи протягом різних пір року. Фронтальні спостереження здійснюються усім класом за однаковим завданням під безпосереднім керівництвом учителя. Загальний висновок за такими спостереженнями формулюється учителем (якщо складний) і повторюється учнями або робиться школярами самостійно. Далі діти ведуть спостереження групами, коментують і обговорюють їх разом.Тому з перших днів перебування дитини у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнати навколишнє середовище, навчити оберігати і любити природу, в доступній формі розкрити складну систему взаємозвязку предметів і явищ, формувати науковий світогляд, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення [6]. З перших днів вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження в рослинному, тваринному світі та праці людей. Основні дані фіксують у щоденниках і черговий занотовує в класний календар самостійні спостереження. Здебільшого діти бачать не все, а тому вчителю слід розвивати спостережливість, довільну увагу, вчити не лише бачити, а й розповідати про бачене. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підвивати підсумки, виявляти причинні звязки між явищами та практичною діяльністю людей.Першокласники спостерігають протягом року за положенням Сонця на небі, температурою повітря, вітром, станом неба, опадами, змінами у розвитку рослин та житті тварин, працею людей. Так, їм можна запропонувати такі спостереження за рослинами: Восени: встановити, на яких деревах, кущах листя стає жовтим, червоним, багряним; коли розпочинається листопад у берези, осики, клена, дуба, акації, бузку, коли він закінчується, які дерева не скидають листя на зиму. Навесні: коли розпочинається рух соку у берези, клена, коли починають бубнявіти і розпускатись бруньки у дерев і кущів найближчого оточення, коли зявляться перші весняні квіти, коли зацвітуть черемха, бузок. Щоб учні краще зрозуміли існуючі в природі взаємозвязки і залежність живої природи від факторів неживої природи, усвідомили, що основною причиною всіх змін, які нам доводиться спостерігати в природі, є Сонце, то з нього і треба розпочинати спостереження і проведення бесід про спостереження. Учням легше осмислити причини явищ, які їм доведеться спостерігати, коли спостереження і бесіда за ними проводяться в такій послідовності: зміни висоти Сонця на небосхилі, тривалість дня і ночі, температура повітря, вітер, опади, стан неба, замерзання ґрунту, водойм або розмерзання їх, зміни у стані рослин (підготовка до зими чи пробудження від зимової сплячки), зміни у поведінці тварин (комах, птахів, звірів), праця людей в різні пори року [8].

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи організації спостережень учнів за змінами в природі

1.1 Спостереження як метод пізнання природи

1.2 Види спостережень

1.3 Значення спостережень для учнів початкових класів у пізнанні навколишнього світу

Розділ 2. Зміст і методика організації систематичних спостережень за змінами в природі у початковій школі

2.1 Особливості проведення спостережень в 1-4 класах курсу «Я і Україна»

2.2 Використання спостережень за природою в 1-4 класах

Розділ 3. Експериментальна методика організації спостережень учнів 3-А класу в процесі формування природничих знань

Висновки