Способи забезпечення повернення кредитів банку - Дипломная работа

Київський кооперативний інститут бізнесу і права Кафедра економіки і права Виконала: Студентка групи 32-ФККредитні операції складають основу активної діяльності комерційних банків, оскільки, по-перше, їх успішне здійснення веде до отримання основних доходів, сприяє підвищення надійності і стабільності банків, а невдачі у кредитуванні супроводжуються розоренням та банкрутством. Досвід свідчить про те, що кредитування є одним з ключових напрямів діяльності банків, що визначають їхню долю. Кредитування в банках - це дотримання певних правил, які включають наступні основні етапи: це розгляд кредитної заявки та співбесіда з позичальником; вивчення його кредитоспроможності і оцінка кредитного ризику; підготовка та укладання кредитного договору. Повернення банківських позик означає своєчасне і повне погашення позичальниками виданих їм позик і відповідних сум відсотків за користування позиковими коштами. Забезпечення повернення кредиту - це складна цілеспрямована діяльність банку, що включає систему організованих економічних і правових заходів, що складають особливий механізм, який визначає способи видачі позик, джерела і терміни їх погашення, документацію, що забезпечує повернення позик.Мета забезпечення повернення позики полягає в тому, щоб отримати деякі права поверх основних прав за контрактом у випадку порушення позову проти клієнта, якщо не дотримуються умови погашення позики. Це забезпечення не дає банку права на будь-які активи, але замість цього він отримує підтримку за рахунок особистого контрактного зобовязання третьої сторони виплатити позику, якщо цього не зробить позичальник. По-перше, у разі неплатоспроможності клієнта банк може уникнути всіх наслідків його банкрутства (якщо клієнт - приватна особа або товариство) або ліквідації (якщо клієнт - акціонерне товариство). Якщо було отримано адекватне забезпечення, весь борг може бути відшкодований за рахунок продажу активів майна, причому додатково отримані кошти можуть бути віднесені до активів, які підлягають розповсюдженню поміж інших кредиторів. Якщо позика була незабезпеченою, банк зможе відстоювати свої права на належну йому суму у змаганні з іншими незабезпеченими кредиторами і, можливо, отримає тільки незначну долю боргу після того, як належні до розповсюдження сумарні активи компанії будуть співставленні з її сумарними зобовязаннями.Кредитні правовідносини між кредитором і позичальником регламентуються на підставі кредитного договору, що становить юридичний документ, який визначає взаємні обовязки і відповідальність між банком і клієнтом з приводу одержання останнім кредиту. Зміст і перелік умов кредитного договору визначаються за згодою сторін і включають розмір кредиту, умови надання і погашення позик, розмір відсотка за кредит та інші умови, які не суперечать чинному законодавству. Визначаються позичальник і кредитор, а також юридичні права сторін, що підписують договір. Банк перевіряє обґрунтованість замовленої суми кредиту і вносить поправки до неї з урахуванням залучення власних коштів позичальника. Розмір плати за кредит встановлюється з таким розрахунком, щоб сума одержаних від позичальника відсотків покривала витрати банку за залученням коштів, витрати на ведення банківської справи та забезпечувала отримання відповідного прибутку.Інтерес кредитора до застави виражається в кінцевому рахунку в тому, що в складі майна боржника виділяється певна частина і, якщо згодом зобовязання буде порушеним, обєкт застави продається, а з отриманої суми першим, раніше інших можливих кредиторів і в повному обсязі будуть задоволені вимоги того, чиє зобовязання забезпечено заставою. У цьому звязку прийнято вважати, що, на відміну від таких способів забезпечення зобовязань, як неустойка і поручительство, при яких кредитор в кінцевому підсумку "вірить боржнику", в зобовязанні, забезпеченому заставою, кредитор "вірить речі". Функція поручительства полягає в тому, що воно створює для кредитора більшу вірогідність реального задоволення його вимоги до боржника по забезпеченому поручительством зобовязанню у випадку невиконання цього зобовязання. Обовязок поручителя "відповідати за виконання зобовязання боржником" не означає, що поручитель приймає на себе обовязок виконати зобовязання замість несправного боржника. В договорі може бути встановлено, що поручитель несе субсидіарну ("запасну") відповідальність за боржника: в такому випадку до звернення з вимогою до поручителя кредитор повинен вжити заходів для отримання боргу від головного боржника.У взаємному звязку між кредитором і його боржником предмет їх спільного інтересу - кредит - породжує різні правово-економічні ситуації: для боржника - зобовязання повернути позичену суму; а для кредитора - право вимагати її отримання у попередньо узгодженому обсязі і терміні. Зокрема, при делькредерній формі організації страхових відносин вірителі (чи кредитори) завжди виступають в ролі страхувальників, при іншій - страхувальниками виступають дебітори.

Зміст погашення кредит банк позика неустойка

Вступ

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування та актуальність застосування форм забезпечення погашення кредиту

1.1 Суть і основні принципи забезпечення повернення кредиту

1.2 Необхідність укладання угод по забезпеченню кредиту

Розділ 2. Способи забезпечення виконання зобовязань

2.1 Неустойка, застава, поручительство і банківська гарантія як методи забезпечення повернення кредитів

2.2 Страхування ризику неповернення кредиту

2.3 Організація комерційним банком процесу повернення позик

Розділ 3. Практичний досвід забезпечення кредитування банками, на прикладі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»

3.1 Аналіз фінансового стану та кредитного портфеля комерційного банку

3.2 Оцінка кредитоспроможності позичальника на прикладі ВАТ «Західенерго»

3.3 Розгляд процесу стягнення застави із позичальника з правової точки зору

Висновки

Перелік використаних джерел

Додатки