Спосіб скоєння злочину - Курсовая работа

Боротьба зі злочинністю була і залишається однією з важливих наукових і практичних проблем удосконалення криміналістичної тактики, підвищення ефективності розкриття і розслідування злочинів, швидкого встановлення винної особи та справедливого застосування покарання. Це ставить перед наукою, законодавчою та правоохоронною практикою завдання негайної розробки та реалізації нових підходів до боротьби зі злочинністю, відшукання нових методів протидії різноманітним злочинним проявам, вжиття ефективних заходів, що відповідають реаліям сьогодення. Якісні зміни у структурі злочинності викликають необхідність пошуку нових рішень і активних заходів для вирішення проблем удосконалення діяльності органів внутрішніх справ із захисту прав та свобод людини і громадянина, охорони правопорядку і забезпечення суспільної безпеки. Беззаперечно, що науки кримінально-правового циклу, які вивчають злочинність і заходи боротьби з нею, не можуть залишатися осторонь від вирішення цього завдання. злочинність криміналістичний покарання Способу скоєння злочинів у криміналістиці завжди приділялася значна увага, оскільки він виступає своєрідним “ключем” до розкриття злочинів, відбиває характерні риси особи, яка діяла, є визначальною ланкою в розробці окремих методик і в деяких випадках уможливлює розмежування окремих видів злочинів, виступає основним елементом криміналістичної характеристики злочинів, нерідко ставить перед криміналістикою нові завдання тощо.Злочин завжди тягне за собою певні суспільне небезпечні наслідки, тому що в результаті його скоєння завдається істотна шкода суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом (наприклад, вбивство своїм наслідком має смерть людини - статті 115-119 Кримінального кодексу України, крадіжка, грабіж, шахрайство - статті 185, 186, 190 Кримінального кодексу України - заподіюють майнову шкоду власнику). Іноді злочин вчиняється з використанням тих або інших предметів матеріального світу: технічних пристосувань, вогнепальної або холодної зброї, підроблених документів чи інших засобів, їхнє вибіркове використання багато в чому дозволяє злочинцю більш успішно вчинити злочинний намір, заподіяти більш тяжку шкоду [23, c. До факультативних ознак обєктивної сторони складу злочину належать: суспільно небезпечні наслідки, причинний звязок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб і засоби скоєння злочину. Так само далеко не завжди в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України указуються спосіб, місце, час, обстановка скоєння злочину. Однак якщо суспільне небезпечні наслідки, місце, час, спосіб, обстановка і засоби скоєння злочину прямо вказані у диспозиції статті Особливої частини Кримінального кодексу України або однозначно випливають з її змісту, то вони набувають значення обовязкових ознак обєктивної сторони складу злочину і їх встановлення в такому випадку є обовязковим.У контексті кримінально-правових проблем слід звернути увагу на такий чинник, як спосіб (засіб, метод, технологія) скоєння злочину. Спосіб передбачений у багатьох нормах Особливої частини Кримінального кодексу України, тобто є обовязковим елементом (ознакою) суспільне небезпечних діянь, які мають ознаки злочину. Усвідомлення способу скоєння злочину має важливе соціальне значення для формування інформаційно-правової культури субєктів суспільних відносин, підстав кримінальної відповідальності, правильної кваліфікації злочинів, розмежування суміжних злочинів, відмежування злочинів від інших правопорушень, криміналізації та декриміналізації суспільне небезпечних діянь, удосконалення законодавства, встановлення стадій скоєння злочинів та співучасті в них, індивідуалізації покарання [23, c. Зокрема це стосується й положень Розділу XVI Особливої частини Кримінального кодексу України (Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (компютерів), систем та компютерних мереж): статей 361, 362, 363 Кримінального кодексу України. Якщо розвивати Особливу частину кримінального законодавства шляхом визначення як обовязкового кваліфікуючого елемента способу скоєння злочину (чи предмета злочинного посягання), то можна дійти до обґрунтування того, що в окрему норму потрібно буде визначати скоєння злочину за допомогою кухарського ножа, молотка чи голки.Спосіб скоєння злочину визначається як центральний елемент в структурі криміналістичної характеристики злочинів. Фольмер запровадили систему реєстрації злочинів за способом їх скоєння, та до 60-х років минулого століття способові здійснення злочинів, в основному, приділялася увага як елементові кримінальної реєстрації. Фактичний зміст цієї діяльності, що є способом здійснення злочину, може бути різний, але закономірна залежність способу скоєння злочину від його обставин, що детермінують, а слідів злочину - від способу, яким його вчинено, зберігається завжди. Спосіб скоєння злочину є одним із елементів механізму злочину, а тому його не слід змішувати з механізмом злочину, що зараз зустрічається.

План

Вступ

1. Поняття та складові елементи обєктивної сторони злочину

1.1 Поняття, ознаки та елементи обєктивної сторони злочину

1.2 Спосіб (засіб, метод, технологія) скоєння злочину як елемент обєктивної сторони у кримінальному законодавстві

2. Кримінально - правова характеристика способу скоєння злочину

2.1 Поняття і сутність способу скоєння злочину

2.2 Зміст способу скоєння злочину

2.3 Спосіб скоєння злочину й організація діяльності з розслідування і попередження злочинів

Розділ 3. Кримінально - правова характеристика способів скоєння деяких злочинів

Висновки

Список використаної літератури