Спосіб і засоби організації віртуальних підмереж в мобільних корпоративних мережах - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТРобота виконана в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут", на кафедрі обчислювальної техніки. Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Кулаков Юрій Олексійович, НТУУ "КПІ", доцент кафедри ОТ. Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Тоценко Віталій Георгійович, Інститут проблем реєстрації інформації НАН України, завідувач відділу надійності та діагностики. кандидат технічних наук, доцент Коваленко Анатолій Єпіфанович, Український державний університет харчових технологій, завідувач кафедри інформатики. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"У свою чергу, особливості організації мобільних компютерних мереж визначають необхідність пошуку нових рішень, як на структурному рівні, так і при організації доставки повідомлень мобільним абонентам мережі. Використання більшості відомих методів маршрутизації, що використовуються у мережах з фіксованим розташуванням абонентських систем, для мобільних мереж виявляється неефективним. Усе це і визначає доцільність розробки і дослідження нових підходів до питань організації доставки інформації в мобільних мережах. Таким чином, розробка і дослідження способів і засобів, спрямованих на підвищення продуктивності мобільних корпоративних мереж за рахунок більш ефективної організації віртуальних підмереж, є актуальними і мають теоретичне і практичне значення. Дисертаційна робота виконувалася в 2000-2003 рр. відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри обчислювальної техніки НТУУ "КПІ": НДР № 0100U000703 "Розробка теорії, методів і засобів побудови обчислювальних систем з масовим розпаралелюванням обчислювального процесу" і в рамках НДР № 0102U000333 "Побудова масштабованих ізоефективних компютерних систем", яка виконується на кафедрі обчислювальної техніки НТУУ "КПІ" в 2002-2004 рр.Більшість відомих способів вибору структури мережі й пропускної спроможності каналів звязку використовують потокові моделі, засновані на інтенсивностях Fi,j трафіка в каналах ei,j мережі. В загальному випадку, для вершини VSIV1 підграфа G1 = (V1,E1) і вершини VRIV2 підграфа G2 = (V2,E2), а також граничних вершин VKIV1 ($ ek,i , v IIV0) і VMIV2 ($ em,j ,VJIV0 ), шлях L(vs,vr) визначається виразом: L(vs,vr) = L1(vs,vk) L0(vk,vm) L1(vm,vr) . Наприклад, при VSIV0 шлях L(vs,vr) = L0(vs,vm) L1(vm,vr), відповідно: При перебуванні джерела і приймача в одній локальній мережі, тобто при VSIV1 і VRIV1 , шлях L(vs,vr) = L1(vs,vr) , а величина Ts,r дорівнює: Якщо швидкість передачі інформації в локальних підмережах вища швидкості передачі інформації в глобальних мережах, при L0(vs,vm) = L1(vm,vr), де: L0(vs,vm) - довжина шляху на ділянці глобальної мережі; L1(vm,vr) - довжина шляху на ділянці локальної мережі, виконується умова: При розташуванні джерела й адресата в різних локальних мережах на значній відстані один від одного Обєднання цих множин утворить множину Es ребер, що бере участь у процесі реконфігурації шляху. Серед решти вершин множини Vr визначається вершина vi I Vr , найближча до однієї з вершин vj I EL0.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ