Спорядження коня скіфської доби у східноєвропейському лісостепу - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукСкіфи, маючи основною територією розселення у Північному Причорноморї степовий регіон, здійснили значний вплив на матеріальну культуру суміжних територій, у тому числі й на Лісостеп Східної Європи. Кінь відігравав особливу роль у господарстві і військовій справі скіфів, що увійшли у античну літературну традицію як непереможні кінні воїни-кочовики. Для максимально зручного керування конем племена скіфської доби використовували передовий для свого часу комплекс спорядження коня. Однак, повної типолого-хронологічної характеристики предметів кінського спорядження не було зроблено ні для Лісостепу Східної Європи, ні, тим більше, для Північного Причорноморя, чи євразійських скіфоїдних культур. Автором були застосовані наступні методи: порівняльно-типологічний, для виділення предметів кінського спорядження, поділу їх на різнорівневі класифікаційні групи, датування за аналогіями; статистичний, задля отримання картини поділу за територіями та періодами; математичний, для здійснення кількісних обрахунків; кореляційний для зясування співвіднесення певних речей із іншими предметами, їх групами, територіями, хронологічними періодами.Класифікаційні і хронологічні характеристики деталей кінського спорядження містилися вже у найраніших узагальнюючих працях зі скіфської тематики. У історії вивчення спорядження коня умовно виділяється два етапи. Критерієм для виділення етапів є початок широкого вивчення типології предметів кінського спорядження і розгляду хронологічних позицій окремих типів. Предмети кінського спорядження піддаються ідентифікації і класифікації, однак типологічний розподіл зустрічається лише спорадично. Основною ознакою ІІ етапа є масове поширення праць, у яких розглядається типологія предметів кінського спорядження і хронологічно характеризуються окремі типи.Для розподілу артефактів за різновидами на основі відмінності у функціональному призначенні, матеріалі виготовлення, розмірі і пропорціях частин, орнаменті та за іншими критеріями, використовується класифікація. Спочатку здійснювалась класифікація у широкому розумінні, у ході якої у чисельному матеріалі (предмети кінського спорядження), на основі різниці у формі, виділено головні класи: вудила, псалії, бляхи, налобники, нагрудники, пряжки, пряжки-пронизки, пронизки, ворворки, привіски, пластини, дзвіночки, нахрапники, ремені, деталі нагайок. У ході подальшого розподілу, для кожного класу використовувались різні критерії: відмінність у формі, матеріалі виготовлення, пропорціях частин, орнаментації. У залежності від матеріалу, з якого їх виготовлено, вудила поділяються на 2 підкласи: бронзові та залізні. Виокремлено 8 груп: псалії з 3-ма отворами, виготовлені відповідно з кістки, бронзи, заліза, псалі їз 2-ма отворами, виготовленні із кістки, срібла, бронзи, комбіновані (у них залізна середня частина сполучається з бронзовими чи срібними кінцями), заліза.Дані хронології дозволяють виділити початкову і фінальну межі кола старожитностей, а також визначити послідовні серії памяток (групи) в межах самої культури. При характеристиці деталей вузди за періодами було використано схему, згідно якої скіфський час може бути поділений на три періоди: ранньоскіфський (у його кінці виділяється перехідна група до середньоскіфського часу), середньоскіфський, пізньоскіфський. І архаїчна група / етап (кінець VIII-1-а чверть VII ст. до н. е.) характеризується наявністю у комплексі новочеркаських і ранньоскіфських деталей вузди. Серед передскіфських речей цієї групи слід назвати бронзові двокільчасті вудила (іноді орнаментовані рядами опуклин), псалії новочеркаського типу, кільця із круглими привісами. У цій групі співіснують архаїчні деталі вузди (бронзові та залізні стременоподібні вудила, залізні трьохпетельчасті й кістяні трьохдирчасті псалії) і такі хронологічні маркери початку середньоскіфської культури як псалії з двома отворами.Спорядження коня є однією із найважливіших категорій скіфської матеріальної культури, якому дослідники незмінно приділяли значну увагу. Метою даного дослідження було проведення типолого-хронологічної характеристики деталей кінського спорядження скіфського часу з Лісостепу Східної Європи. У ході класифікаційних робіт предмети кінського спорядження було розділено на наступні класи: вудила, псалії, бляхи, налобники, нагрудники, пряжки, пряжки-пронизки, пронизки, ворворки, підвіски, пластини, дзвіночки, нахрапники, ремені, деталі нагайок. Саме їх розвиток забезпечив спорядженню коня скіфського типу провідну для свого часу роль.