Особливості фізичного розвитку і статури в представників легкої атлетики, плавання, гімнастики та баскетболу. Діагностика фізичної роботоспроможності спортсменів. Медичний контроль за дітьми у масовому спорті. Аналіз причин і механізмів спортивних травм.
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ І СТАТУРИ В ПРЕДСТАВНИКІВ РІЗНИХ ВИДІВ СПОРТУ 1.1 Легка атлетика 1.2 Плавання 1.3 Важка атлетика 1.4 Гімнастика 1.5 Боротьба 1.6 Баскетбол РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ РІВНІЯ ПРИДАТНОСТІ ДО ЗАНЯТЬ СПОРТОМ 2.1 Тестування в діагностиці фізичної роботоспроможності і функційної готовності спортсменів 2.2 Лікарсько-педагогічний контроль 2.3 Медичний контроль за дітьми, підлітками, юнаками і дівчатами у масовому спорті РОЗДІЛ 3. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВИНИКНЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ ТА СПОСОБИ ЙОГО ПРОФІЛАКТИКИ 3.1 Загальна характеристика спортивного травматизму 3.2 Аналіз причин, механізмів і профілактика спортивних травм у різних видах спорту ВИСНОВОК ЛІТЕРАТУРА ВСТУП Спортивна медицина - порівняно нова область медичної науки. Вона досить інтенсивно розвивається, вдосконалюються, розробляються нові методи функціональної діагностики. Проблема: при занятті спортом досить часто виникають травми дітей та дорослих. Актуальність: аналіз практики роботи вчителів та тренерів показує, що існують проблеми в якості фізичного виховання та спорту пов`язані з травмуванням. Метою дослідження є обґрунтування напрямків зниження травматизму. З`ясувати особливості фізичного розвитку організму в залежності від занять певними видом спорту. На захист виносяться: результати проведеного дослідження та важливість використання тренувальних навантажень при плануванні програм занять спортом з метою досягнення максимально низького рівня травматизму. Практична значимість: Для встановлення оптимального співвідношення інтенсивності та обсягу тренувального навантаження необхідно керуватися метою, з якою виконується та чи інша вправа, а також враховувати вікові і статеві особливості та рівень фізичної підготовленості тих, кому вона пропонується. У дітей та підлітків спостерігається велика неузгодженість відновлення окремих функцій, тому досить важливим є коригування навантажень в тренувальному процесі. ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ І СТАТУРИ В ПРЕДСТАВНИКІВ РІЗНИХ ВИДІВ СПОРТУ 1.1 Легка атлетика На спортивні досягнення в легкій атлетиці насамперед впливають тотальні розміри тіла (ріст і вага). Найбільша довжина ніг стосовно довжини тіла в стрибунів складає 51,5%, у спринтерів 49, у ходків 48%. Цікаво відзначити, що в олімпійського чемпіона в бігу на короткі дистанції В. Борзова цей показник дорівнює 55%. Біомеханічні дослідження свідчать про те, що метальники повинні мати високі показники мязової сили і мати довгі руки, що збільшують час додачі сили до снаряда. Е. Г. Мартиросов досліджував марафонців, і показав, що спортивні результати в них зростають зі збільшенням довжини тіла і його абсолютної і відносної поверхні, зі зменшенням обхвату стегна, ваги підшкірного, внутрішнього і загального жиру. Підшкірний жировий шар у них виражений дуже слабко і рівномірно розподілений по всій поверхні тіла. Наприклад, середня довжина тіла у видатних важкоатлетів - учасників Олімпійських ігор у Мехіко складала: у вагової категорії до 60 кг - 162 см, до 67 кг - 164 см, до 75 кг - 167, до 82 кг - 172, до 90 кг - 175, понад 90 кг - 182 см. Тренерам, що працюють з дитячими групами, варто враховувати, що приріст тотальних розмірів тіла за період з 12 до 16 років у низькорослих гімнастів менший, а у високорослих - більший. Таблиця 2 Морфофункціональні показники у висококваліфікованих баскетболістів різного зросту (середні дані по В. Л. Карпману й ін.) Показники Довжина тіла (см) 215-200 199-190 189-180 Середньогрупова довжина тіла, см 206 100 193 91 184 83 Маса тіла, кг 54 48 43 Мязова маса, кг 11 9 10 Жирова маса, кг 51 53 52 ЧСС, хв- 1340 1135 1084 Об`єм серця, мл 6,4 5,7 6,0 Хвилинний обсяг крові, л/хв 6750 6100 5740 ЖЕЛ Дихальний мертвий простір, мл 323 315 244 Частота подихів, хв Дихальний об`єм, мл Легенева вентиляція, л/хв Споживання О2 у спокої, мл/хв Фізична працездатність по тесту 17 939 15,9 571 1699 14 821 11,6 440 1707 16 674 10,4 422 1605 Поряд з цим деякі параметри виявилися незалежними від довжини тіла: ЧСС, хвилинний обсяг крові, частота подиху, фізична працездатність. Таким чином, перша група показників є морфозалежною і тому буде далі обговорена. Це насамперед найпростіші форми, що не вимагають спеціальної апаратури: присідання (проба Мартине), підскоки (проба Гцифка), біг на місці (проба С. П. Летунова) та інші. Теоретичні і практичні основи ЛПС були розроблені представниками радянської спортивної медицини в 40-50 роках (С. П. Летуновим, Р. Е. Мотилянською, Н. Д. Граєвською).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
