Особливості рослинності урбанізованих територій міста. Геоботанічне дослідження спонтанної рослинності міста та прилеглих територій. Синфітоіндикація екологічних факторів на основі угруповань спонтанної рослинності та практичні заходи щодо її регулювання.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАОписано нову для науки асоціацію - Convolvulo-Poetum angustifoliae Osypenko 2001. Розроблена типологічна схема ценоіндикаційних комплексів спонтанної рослинності міста включає 11 класів, 18 підкласів та 36 типів. Розроблено, на основі моніторингу спонтанної рослинності, рекомендації з оптимізації природного середовища міста. В работе приведена характеристика природных условий региона исследований, рассмотрена проблема и история изучения спонтанной растительности городов, а также вопросы, связанные с индикационными свойствами растений и растительных сообществ; описана методика исследований; выполнена классификация спонтанной растительности г. Черкассы; разработана типологическая схема ценоиндикационных комплексов спонтанной растительности города; проведено зонирование его территории по признаку антропогенного влияния, трансформации и подобия растительных сообществ; выделено 7 зон; разработаны рекомендации по оптимизации определенных территорий города.Екологічна ситуація в сучасному місті повністю залежить від елементів техногенезу та рослинного покриву (Лаптєв, 1997; Голубець, Одинак, Козак, 1999). Спонтанна рослинність формується на будь-яких відкритих територіях на доступних для неї місцезростаннях без втручання людини. Дисертаційна робота виконувалася в рамках наукової теми кафедри біології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького “Екологія та охорона найбільш цінних рослин Черкаської області в умовах впливу аварії на Чорнобильській АЕС”та відповідно до наукової тематики кафедри ботаніки Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах державної програми № 97092 “Вивчити структурно-типологічні особливості формування фітобіорізноманіття природних та урбанізованих територій України”. Метою дисертаційної роботи було встановлення синтаксономічної структури спонтанної рослинності м. Черкаси складена синтаксономічна схема спонтанної рослинності та виявлені еколого-ценотичні особливості виділених синтаксонів; описано один новий для науки та ідентифіковано пять нових для України синтаксонів; проведено, на основі спонтанної рослинності, фітоіндикацію екологічних факторів міста; розроблено схему ценоіндикаційних комплексів рослинності; здійснено зонування міста за ступенем порушеності рослинного покриву.Загальноприйнятим є поділ рослинності антропогенних територій на міську культивовану рослинність та спонтанну, яка включає фрагменти природної рослинності та синантропні угруповання рудеральних місцезростань (Миркин, Сахапов, 1990). Поняття „міська рослинність” включає всі типи спонтанної та культивованої рослинності, які зустрічаються в урбекосистемах (Зукопп, Эльверс, Маттес, 1981; Мазинг, 1984; Sucopp, Weiler, 1986; Sudnik-Wojcikowska, 1987; Masing, 1994; Masing, Kull, Trass, Zobel, 1995). Останнім часом значна увага приділяється зонуванню міст з використанням індикаційних видів спонтанної рослинності (Сахапов, Миркин, Ишбирдина, 1990). Від наявності в місті газонів, пустирів, звалищ, порушених ґрунтів, спортивних та будівельних майданчиків значною мірою залежить екологічний та естетичний стан міста.За геоморфологічним районуванням територія міста відноситься до Ірдинсько-Тясминської ерозійної акумулятивної терасової рівнини на палеогеновій основі. У межах міста знаходиться правобережна частина середньої ділянки Кременчуцького водосховища. Земельні масиви характеризуються відносно рівною поверхнею, проте мікрорельєф відзначається підвищеннями та мікрозападинами різної форми. Своєрідність географічного розташування міста, розвиток промислового та житлового будівництва і значна кількість великих хімічних підприємств, зумовлюють наявність специфічних антропогенно порушених екотопів, які є осередками спонтанної рослинності.Основу роботи складають результати досліджень, проведених нами протягом 1996-2002 рр. на різноманітних антропогенних екотопах досліджуваної території з наступною камеральною обробкою на кафедрі біології Черкаського національного університету та в Інституті ботаніки ім. За даний період було зроблено 251 геоботанічний опис на територіях парків, лісопарків, приміської зони; 495 - на рудеральних екотопах; 148 - на газонах; 137 - на селітебних ділянках; 109 - на прибережній частині міста; 72 - на клумбах. Геоботанічними дослідженнями було охоплено основні місцезростання спонтанної рослинності: селітебні території; рудеральні місцезростання; паркові та лісопаркові зони; газони; прибережні частини міста; постійно оброблювані території; деградуючі природні екотопи; території, рослинний покрив яких почав відновлюватися після повної трансформації (довгобуди, зони відчуження, старі пустирі). Уточнення назв синтаксонів рослинності здійснювалося із використанням продромусів рослинності України, Польщі та Чехії (Соломаха, 1995; Соломаха, Шеляг-Сосонко, Дідух, 1995; Moravec, 1995; Matuszkiewicz, 2001).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
