Сполучуваність та функціональні особливості прикметників на позначення портретної характеристики людини в сучасній німецькій мові - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України. Левицький Віктор Васильович, Чернівецький національний університет імені Приходько Анатолій Миколайович, Запорізький державний університет, завідувач кафедри німецької філології кандидат філологічних наук, доцент Захист відбудеться „11 "березня 2004 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79001, м.Реферовану роботу присвячено вивченню вживання та сполучуваності прикметників на позначення портретної характеристики людини в сучасній німецькій мові. Вивчення проблематики сполучуваності збагачує наше уявлення про мовну картину світу, властивості різних типів мовних одиниць та їх місце в структурі мови. Цей підхід не втратив своєї актуальності до цього часу, але - у відповідності до тенденцій, що панують у сучасному мовознавстві, - він може і повинен бути доповнений вивченням антропоцентричних і функціональних властивостей мовних одиниць. У цьому контексті вживання і функціонування прикметників, їх семантичне впорядкування та сполучуваність належать до актуальних мовних проблем і є предметом зацікавлення для загального мовознавства та прикладної лінгвістики. Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженню сполучуваності, в українській ґерманістиці за останні роки не було дисертації, в центрі уваги якої були б прикметники портретної характеристики людини.У І розділі „Валентність та сполучуваність у лінгвістичних дослідженнях" характеризується зміст понять „сполучуваність" та „валентність", аналізується історія їх виникнення, простежуються зміни у тлумаченні вказаних термінів, розглядається взаємозвязок синтаксичної та семантичної валентності. Ця основна тенденція розвитку теорії валентності сприяла використанню цього терміна в стосунку до інших частин мови, в тому числі й прикметника (Ґ.Гельбіг). Для виявлення стандартних звязків між лексико-семантичною групою прикметників на позначення портретної характеристики людини і відповідною групою іменників використано метод статистичного аналізу. У ІІ розділі „Прикметник, його сполучуваність та семантична класифікація" розглядаються прикметники в препозиції (атрибутивна функція) та постпозиції (предикативна функція). На основі вибраних прикметників із творів німецькомовної художньої прози виділено 19 основних груп прикметників, що позначають портретну характеристику людини і найчастіше фіксуються в словосполученнях з іменниками: 1) прикметники кольору [Farbe]: rote Lippen; 2) прикметники розміру [Dimension]: lange Wimper, ваги [Gewicht]: schwerer Mann; 3) прикметники форми [Form]: runder Nacken; 4) прикметники будови тіла [Bau]: sportlicher Mann; 5) темпоральні прикметники [Temporal]: eine junge Frau; 6) прикметники недоліку [Nachteil]: dummer Gedanke; 7) прикметники вигляду [Aussehen]: eine schцne Frau; 8) прикметники ступеня [Grad]: winzige Finger; 9) прикметники характеру [Charakter]: tьchtiges Mдdchen; 10) прикметники поведінки [Verhalten]: eine vornehme Frau; 11) соціальні [Soziale]: armer Mensch, оцінки [Wert]: eine teuere Brille; 12) прикметники настрою [Stimmung]: ein lachendes Mдdchen; 13) особистісні прикметники [Privat]: argloses Gesicht; 14) компаративні [Komparative]: kastanienbraunes Haar;15) прикметники стану [Zustand]: abgenutzte Hose; 16) прикметники походження [Herkunft]: grichische Nase; 17) прикметники положення: [Lage] linke Hand; 18) прикметники температури [Temperatur]: warme Haut; 19) інші [Andere].

2. Основний зміст роботи