"Справедливий курс" Г. Трумена. США у період "консервативної згоди" (1952-1960 рр.). "Нові рубежі" Кеннеді та "велике суспільство" Л. Джонсона. Неоконсервативна хвиля 80-х р. "Революція 1992 р." У.Д. Клінтона. США в період розрядки міжнародних відносин.
Контрольна робота Сполучені Штати Америки після Другої світової війни 1. Друга світова війна завершила процес перетворення США у головну країну капіталістичного світу. Виходячи з цього, правлячі кола США прагнули використати свій вплив для встановлення керівного становища Сполучених Штатів у післявоєнному світі. америка трумен клінтон Але спроба реалізації цього плану неминуче наштовхувалась на опір СРСР, позиції якого після війни у світі зміцнились. Тому опрацювання курсу стосовно СРСР відразу після війни стала центральним моментом зовнішньої політики США. Гору у правлячих колах брала жорстка лінія щодо СРСР. Виразом цього курсу стала „доктрина Трумена”, яка була проголошена 12 березня 1947 р. Крім того, з метою затвердження гегемонії США у червні 1947 р. був проголошений та почав здійснюватися „план Маршалла” (на той час державний секретар). Першим у вересні 1947 р. був підписаний Міжамериканський договір про взаємну безпеку або „пакт Ріо-де-Жанейро”, який використовувався для посилення впливу США у країнах Латинської Америки; у 1949 р. створений блок НАТО. Внутрішня політика. Багато хто вважав, що цей процес є демонтажем „нового курсу” Рузвельта. Представники крупного капіталу вимагали рішучого скорочення державного регулювання економіки та соціальних відносин. В законі декларувалась відповідальність президента за стан економіки, створювався при президенті комітет економічних радників. Достатньо чітко політичний курс США визначився до початку виборчої кампанії 1948 р. Але це не позначало єдності поглядів у політичних колах країни. Республіканська партія. Тим не менше і у виборчій платформі, і в промовах кандидата від партії на посаду президента - губернатора штату Нью-Йорк Т.Дьюї вже не було вимог повної відмови від реформ Ф.Рузвельта. Вони визнавали необхідність обмеженого втручання держави в економіку і соціальні відносини, але наполягали на передачі властям штатів повноважень федерального уряду в області соціального страхування, житлового будівництва та збереження природних ресурсів. Це свідчило про засвоєння Республіканською партією державно-монополістичної ідеології в її неоконсервативній формі. Демократична партія. Вони залишили з’їзд і оголосили про створення самостійної партії демократів-прибічників прав штатів, яка висунула свого кандидата на посаду президента - губернатора штату Південна Кароліна Термонда. Таким чином, розкол Демократичної партії породив деякі надії у республіканців. Але ліберальна платформа демократів, заснована на труменівській програмі „справедливого курсу”, стала для більшості виборців більш привабливою, ніж платформа Республіканської партії, яка була насичена індивідуалістичними гаслами та обіцяла проведення лише окремих скромних заходів у соціальній області. Усе це дозволило Трумену одержати перемогу: Трумен - 49,51% голосів (303 голоси виборців), Дьюї - 45,12% (189 голосів виборців), Термонд - 2,4% (39 голосів виборців), Уоллес - 2,38%. Демократи також отримали більшість в обох палатах конгресу. Були асигновані кошти на будівництво 800 тис. квартир для сімей з низькими прибутками, підвищений мінімум заробітної плати з 40 до 75 центів на годину, збільшені пенсійні виплати та розширене на 10 млн. чоловік коло осіб, які підпадали під дію закону про соціальне забезпечення. Після приходу до влади Ейзенхауера відбувається посилення впливу маккартістів. Джон Фітцджеральд Кеннеді народився у 1917 р. Він син мільярдера, крупного промисловця (його батько допомагав Ф.Рузвельту). М., 1971; Громыко А.А., Кокошин А.А. Братья Кеннеди.-. Кандидатом від Республіканської партії був висунутий віце-президент Р.Ніксон. Президентом став Ліндон Джонсон.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
