Аналіз мемуарного роману М. Руденка "Найбільше диво – життя" як суб’єктного типу літературних мемуарів та спроби філософської автобіографії. Спогади як важливий літературний документ, що через зафіксовані деталі відображає епоху, до якої належить автор.
При низкой оригинальности работы "Спогади Миколи Руденка "Найбільше диво – життя" у дискурсі української мемуаристики ХХ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%