Специфіка зовнішньої політики Японії на межі ХІХ – ХХ століть - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 114
Зовнішньополітичне становище Японії в епоху імператорського правління Мейдзі. Її колоніальна політика на Корейському півострові. Сутність війн Японії з Китаєм та Росією, хронологія історичних подій. Політичні спрямування Японської Держави щодо Китаю.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
В цей період відбулись вагомі зміни в Японії, які вплинули на прогресивність а у відповідному часовому просторі і агресивність зовнішньої політики. Проблема "відкриття" Японії потребує різностороннього осягнення та осмислення. Оскільки цей процес на ті часи був тяжким та болісним для японців. Політика, стратегії та дипломатичні переговори цього періоду мають бути висвітлені максимально широко, оскільки тут можна прослідкувати особливу майстерність японців щодо ведення зовнішніх відносин як з далеко західними країнами, так і країнами Тихого океану. Дослідження цього періоду є одним з найголовніших, тому що важливі надбання в ході Першої світової війни поставили Японію на рівні із США та країнами заїзної Європи.Під загрозою застосування сили японське уряд змушений був підкоритися. японія колоніальна політика війна У 1858 році був підписаний нерівноправний договір, за яким Японія не могла встановлювати мита на ввезені з США товари вище певного відсотка (від 5 до 35) і визнавала екстериторіальність американців у Японії. Незабаром майже аналогічні договори були підписані і з іншими європейськими державами (Англією, Голландією, Францією та ін.) "Не задовольняючись можливостями відкритого грабежу Японії, іноземні держави прагнули до перетворення її на колонію" [8, с. Так назвали події в Японії 1868 року, коли після 250-літнього панування було ліквідовано режим сьогунату Токугава, а також реформи, що розпочалися потому; цим самим терміном назвали девіз і період правління імператора Муцухіто, це ж слово відповідно до японської традиції стало іменем самого імператора Муцухіто (1862-1912 роки). Причиною вбивства стала "ганебна" в очах Англійців, французів та американців більш цікавив Китай, а Японія була лише воротами до нього.Японія і надалі займала домінуюче становище на півострові, недивлячись на те, що протягом майже річного перебування короля Коджона в російській місії Росія дещо посилила свої економічні позиції. Західні держави всіляко підтримували Японію і підштовхували її до війни з Росією. Японія в такій сприятливій міжнародній обстановці приступила до підготовки війни з Росією. Корейський уряд 21 січня 1904 року офіційно заявив про свій нейтралітет у разі російсько-японської війни, проте Японія під загрозою сили перетворила Корею у свій військовий плацдарм і в ніч з 8 на 9 лютого японський флот без оголошення війни атакував російську ескадру в Порт-Артурі. Влітку 1904 року Японія навязала корейському уряду своїх радників з фінансових, іноземних і військових справах, фактично узурпувавши владу в цих галузях.Суть війни між Росією і Японією полягала в контролі над Маньчжурією, Кореєю і портами Порт-Артур і Далекий. Японія дуже ретельно підготувалась до війни. Весною 1901 року почались англійсько-японські переговори, в результаті була підписано союзний договір між Японією та Великобританією, який був направлений проти Росії. Таємна рада і кабінет міністрів Японії прийняли рішення про війну 4 лютого 1904 року. Японці, представляючи подію як грандіозну перемогу, що була здобута у важкому бою, після війни нагородили Руднєва орденом "Висхідного Сонця".Китай повинен був купувати в Японії понад 50 % необхідного йому озброєння, створювати на своїй території обєднані японсько-китайські арсенали зброї. Йшлося вже не про права Японії в Південній Маньчжурії та східній частині Внутрішньої Монголії і не про Шаньдун, який японці вважали "завойованим", а про фактичне встановлення японського протекторату над усім Китаєм [5, с. Однак ці розрахунки не виправдалися: США і Великобританія, не бажаючи загострювати відносини з японцями, рекомендували китайському уряду уникнути прямого конфлікту з Японією, піти на часткове задоволення її вимог. Визнаючи зростаючий вплив Японії на китайське керівництво, уряди країн Антанти стали переконувати японців спонукати Китай до вступу у війну. У разі вступу Китаю у війну проти Німеччини в Токіо розраховували на те, що спільна участь у війні, крім усього іншого, тісніше звяже Китай з Японією [22, с.Гото Сімпей - міністр внутрішніх справ у правлінні Терауті, був переконаний, що в умовах, коли вся світова система стоїть на порозі кардинальної трансформації, Японія "не має права коливатися". Шляхом зближення з Росією Японія повинна була послабити свою залежність від "англосаксів", насамперед від Великобританії. Однак, чи слід японцям, які вважають свою країну не тільки незалежною, але й називаючи її однією з передових держав, весь час прихилятись перед іноземцями? Гото, послідовно розглядаючи Росію як противагу англосаксам, просто намагався використовувати її для підвищення незалежного статусу Японії в міжнародній політиці. З точки зору Гото, укладений в липні 1916 року російсько-японський союзний договір, неповинен був замінити собою англійсько-японський союз, але повинен був змінити характер одностороннього англійсько-японського співробітництва та підвищити самостійність Японії в світових справах.

План
Зміст

Вступ

Розділ I. Зовнішня політика Японії наприкінці ХІХ століття

1.1 Зовнішньополітичне становище Японії в епоху Мейдзі

1.2 Японсько-китайські війни наприкінці ХІХ ст.

Розділ ІІ. Зовнішня політика Японії на початку ХХ століття

2.1 Японська колоніальна політика на Корейському півострові

2.2 Російсько-японська війна 1904-1905 років

Розділ ІІІ. Японія в роки першої світової війни

3.1 Політичні спрямування Японії щодо Китаю. "21 вимога"

3.2 Курс на японсько-російське зближення

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?