Специфіка викладання навчальної дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)" - Статья

Центрально-український державний педагогічний університет імені Володимира ВинниченкаЗміст навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» визначається як система узагальнення і систематизації знань з української мови, набутих у школі, та як формування мовної особистості, обізнаної з культурою усного і писемного мовлення, яка вміє в повному обсязі використовувати отримані знання, вміння і навички для оптимальної мовної поведінки у професійній сфері. Навчальною програмою дисципліни орієнтовно може бути передбачено розвязання таких завдань: розширити і систематизувати теоретичні знання з української мови; сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності; забезпечити культуру мовлення в навчально-педагогічному аспекті, що визначається як комплекс певних знань, умінь і навичок: ґрунтовне засвоєння норм сучасної української літературної мови, які сприймаються мовцями як зразок; на основі знань про нормативність практичних навичок виробити вміння формулювати думку, використовуючи найточніші (семантично), доцільні (стилістично, ситуативно) вербальні одиниці; сформувати вміння оперувати фаховою термінологією; виховувати повагу до української мови, мовних традицій. Контроль успішності студентів з урахуванням стартового контролю (виявлення знань - диктант) на діагностичному етапі навчання; поточного (модульного) контролю - систематизація здобутих раніше мовних знань, умінь та навичок; початок реалізації формування професійного мовлення з засвоєнням основ культури професійного мовлення та основних елементів курсу риторики - на пропедевтичному етапі навчання; підсумкового (екзамен) контролю - на завершальному етапі вивчення дисципліни - проводиться відповідно до вимог, зазначених у робочій програмі. Опрацювання навчального матеріалу теоретичної, теоретично-практичної та практичної частин може здійснюватися за орієнтовною схемою підготовки до практичних занять, контрольних робіт та екзамену, що включає кілька компонентів сталої структури, якою передбачено певний спектр вимог та окреслено таке коло завдань і запитань: перше - теоретичне: синтез та актуалізація знань з акцентом на особливості відображення основних відомостей про сучасну українську мову в усіх її стилях (науковому, художньому, публіцистичному, офіційно-діловому, розмовному) і формах вияву (писемній і усній, діалогічній і монологічній); про її фонетичну (звукову) систему, словниковий склад (лексику) і граматичну (морфемну, словотвірну, морфологічну і синтаксичну) будову й літературні норми; українську графіку, орфографію, пунктуацію; систематизація та вивчення теоретичних питань щодо фонетики, фонетичних одиниць, фонетичних процесів української мови і їхньої фіксації на письмі; лінгвістичних умов уживання/невживання орфограм; особливостей правопису та відмінювання іменних частин мови; займенника, особливостей змінювання й правопису дієслівних форм; особливостей уживання та правопису службових частин мови у тісному звязку з графікою, фонетикою та орфоепією; пунктуацією, що базується на теоретичному осмисленні синтаксичної структури й особливостей семантики висловлювань; освіта мовний педагог друге - теоретично-практичне: осмислення специфіки офіційно-ділового стилю у контексті розгалуженої системи структурно-функціональних стилів української мови; опанування поняття про діловодство (справочинство) як діяльність, яка охоплює питання документування у галузях за професійним спрямуванням; засвоєння класифікації документів (за ступенем стандартизації, за походженням, за призначенням) та сформованість компетенції в оформленні реквізитів і розташуванні їх на бланку, компетентність щодо особливостей мови, структури й правил написання документів, що вимагають глибокого знання літературних норм усіх мовних рівнів, наприклад: Офіційно-діловий стиль - мова ділових паперів.