Специфіка відображення православного архетипу у російській метафізичній традиції - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук СПЕЦИФІКА ВІДОБРАЖЕННЯ ПРАВОСЛАВНОГО АРХЕТИПУ У РОСІЙСЬКІЙ МЕТАФІЗИЧНІЙ ТРАДИЦІЇРобота виконана на кафедрі філософії Донецького національного університету, Міністерство освіти і науки України, місто Донецьк. Науковий керівник: ПАСЬКО ІГОРТРОХИМОВИЧ, кандидат філософських наук, доцент, Донецький національний університет, доцент кафедри філософії. СУХОДУБ Тетяна Дмитрівна, кандидат філософських наук, доцент, професор Центру гуманітарної освіти НАН України, м. Захист відбудеться "4" лютого 2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.06 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук у Донецькому національному університеті за адресою: 83005, м.У підвалинах сучасної світоглядної культури лежить філософія. З іншого боку, російська метафізика, яка постає як специфічна форма саморефлексії російської культури, історично повязана з українською культурою і може стати тим інтелектуальним простором, який дозволить краще зрозуміти сутність і спрямованість аксіологічної переорієнтації, що відбувається в сучасному українському суспільстві. У сучасній філософській літературі роботи, присвячені дослідженню принципів метафізики, посідають досить вагоме місце. Гайдеггера в сучасному філософському просторі виникає інтерес до метафізики як до онтології. Гайденко, метафізика значною мірою визначає смисловий горизонт мислення, тому завдання повернення буттю його центрального місця у філософії, що було поставлено М.Для "психоаналітичної" соціології ця теза може виглядати так: неможливо зрозуміти, як виникає культурна традиція, яка та парадигма, що наповнює її смислом, як смисл інтерпретується в дискурсі, якщо не звязувати, які ті раціональні і ірраціональні структури і механізми, що створюють особливу стрижневу інстанцію в духовній структурі особистості, які дозволяють обєднати свідоме і несвідоме в єдину цілісність, ту саму "вертикаль", без якої ніяке трансцендування неможливо в принципі. Оскільки зміст колективного несвідомого має безособову універсальну природу і являє собою комплекс праформ поведінки мислення - архетипів, то історія є творчим процесом, в основі якого лежить механізм констеляції архетипів з використанням ефекту синхронічності, тобто акаузальності. Бінарні відношення "субєкт-обєкт" лежать в основі раціональної (філософської і наукової) рефлексії, тернарні "субєкт-обєкт-субєкт" - в основі релігійного і міфологічного осягнення світу, де під божественним імям чи іменами приховується саме несвідоме. Необхідність інтерпретації смислів потребує створення й осмислення ідеальної моделі, в якій би звязувались три рівні буття - світ, людина, Абсолютне (тіло, душа, дух). Маючи православний характер, моральна практика росіян має наступні специфічні особливості: вона орієнтована на ідеал, що знаходиться у вічності і в минулому, тобто на Воскресіння, тому в ситуації морального вибору діє принцип "історичного відлуння", яке обумовило необхідність неперервного оновлення; з ідеалом кожний звязаний особисто через Таїнства, тому соборність є фактично церковність; реальність історична та ідеальна реальність максимально співвідносяться через метафізичну сутність людини - богоподібність, тому головною метою є перетворення, яке в моральному відношенні передбачає досягнення стану обожнення.У висновках на підставі системи методологічних принципів і прийомів науково-теоретичних засад, використаних в аналізі результатів дослідження конкретних філософських систем, обєднаних типологічною назвою "російська метафізична філософія", встановлено, що унікальну конструкцію національної ментальності дозволяє відтворити концепція К.Г. Застосування цієї методології до дослідження російської метафізичної традиції дозволило вивести такі положення: У російському національному архетипі бінарні і тернарні універсально-архетипові структури взаємодіють таким чином, що в соціальній практиці домінуючим виявився давньоруський бінаристсько-архетиповий мотив поділу світу на два Царства - Закону і Благодаті, а на рефлективному рівні - тернарний православно-християнський мотив перетворення; парадоксальним чином обидва мотиви зєдналися в одному соціокультурному ідеалі - соборному (архетип самості). Соборне перетворення людини і світу стало тією метою, що детермінувала вибір месіанської онтології історії і визначило особливий - соборний - спосіб дії в історії. Архетип матері в межах комплексу своєрідності перейняв форму міфу "Свята Русь" і був осмислений як концепт "Москва - третій Рим". Головні теми російської національної самосвідомості, задані православним соборним ідеалом, були відрефлектовані як: 1) концепт перетворення, який був осмислений у категоріях трансцендентного й іманентного; 2) концепт Софії, як ланки, що зєднує трансцендентне і іманентне; 3) провіденсько-месіанський концепт.Дубниченко В.Ю. Два типа философствования - две конце

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ