Жіноча поезія як об’єкт багатьох вітчизняних досліджень. Аналіз специфіки творчо-комунікативного самовиявлення у віршах К. Філіпс – англійської поетеси доби Реставрації. Особливості порівняння індивідуального вибору поетеси з українськими аналогами.
При низкой оригинальности работы "Специфіка творчо-комунікативного самовиявлення у вибраних віршах К. Філіпс – англійської поетеси доби Реставрації: перекладознавчий аспект", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Специфіка творчо-комунікативного самовиявлення у вибраних віршах К.Ця поетеса належить трьом країнам: Англії (де вона народилася та сформувалась як індивідуальність), Вельсу (оскільки її чоловік, Джеймс Філіпс, був вельським парламентарієм, а також письменниця мала творчі контакти з тамтешніми культурними діячами) та Ірландії (де мандрувала в останні роки свого життя). Характеризуючи епохи Ренесансу, бароко, класицизму, романтизму, модернізму, варто памятати, що поетеси аристократичних або заможних (шанованих) кіл часто виступали не просто як власне творці, але й як організаторки мистецьких гуртків, салонів, причому професійних, тобто виявляли адміністраторський хист; були відомі також дипломатичною діяльністю (докладніше - [5]). З одного боку, XVII ст. в Англії було позначене патріархальністю: жінка не мала ні прав на майно (аналогічно - за вікторіанської доби), ні багатьох інших прав (як-от вступ до університету), розглядаючись переважно як матеріал для дітонародження [2, с. Але КФ розірвала стосунки з пресвітеріанською церквою, в якій була хрещена та вихована, оскільки, на відміну від чоловіка й інших у своєму оточенні, мала роялістську позицію й підтримувала поетів-кавалерів; відомий її вірш, спрямований проти страти Карла І Стюарта (слід зазначити, що, як пояснюють англійські дослідники, позиція Джеймса Філіпса була небезпечною, і після закриття справ проти роялістів він раптом утратив свою посаду в парламенті та землі, які перейшли до цієї партії, ворожої йому [12]). Зауважимо, що в жодному наведеному тексті епітафій немає тривоги автора (авторки) за потойбічну долю дітей: ліричний герой (героїня) та автор (авторка) певні, що душі вмерлих у раю.Таким чином, здійснений аналіз виявляє складність і багатоаспектність лірики КФ, виразний релігійний і алегоричний зміст, але водночас і простоту афористичного стилю, запровадження нової тематики (відмову від земного кохання й оспівування дружби), алюзійність і вимоги до знання освітнього контексту змальованої у віршах досліджуваної доби (зокрема, це демонструють епітафії синові), а також особливу комунікативність поезій.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
