Специфіка тексту філософського роману ХХ століття - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРобота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на кафедрі етики, естетики та культурології філософського факультету. Науковий консультант - доктор філософських наук, професор Панченко Валентина Іванівна, завідувач кафедри етики, естетики та культурології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Оніщенко Олена Ігорівна, завідувач кафедри суспільних наук Київського національного університету театру і кіно імені І.К.Карпенка-Карого; Захист відбудеться 24 червня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.28 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул.При цьому не треба забувати, що філософський роман ХХ ст. виник і “буттював” у складний період, на скресах зламу традиційних форм, різкого загострення суперечностей у різних гуманітарних сферах, та й у самому гуманітарному знанні, зокрема, в методології - між позитивізмом та ірраціоналізмом, сцієнтизмом та герменевтикою, логічно-поняттєвими підходами та загальногуманітарними; в естетиці - між культурним і цивілізаційним, класичним і некласичним, традиційним і аванґардним; в онтології - між емпіричним і трансцендентним, всезагальним і окремим, природним і культурним, духовним і тілесним, душевним і тілесним тощо. Тим часом філософський роман, прилучившись до маґістрального інтелектуального діалогу ХХ ст. довкола стрижневих питань епохи, відгукнувся зустрічним, раціональним рухом щодо процесу естетизації філософії, взявши курс на філософізацію літератури, на втілення в літературному тексті інтелектуалістського типу світогляду з превалюванням у ньому розсудкового, логізованого, поняттєвого дискурсу, в деяких текстових фраґментах геть-чисто позбавленого інтуїтивно-образної художності. Художньо-образна структура тексту “працювала” на авторську філософсько-естетичну систему, через що кожний текст ставав індивідуальним креативним продуктом, особлива цінність якого полягала в тому, що його в естетико-культурному контексті репрезентують водночас і філософ, і письменник в одній особі. У роботі на ґрунті філософсько-естетичного та універсально-культурологічного підходу, найновіших досліджень з філософії, естетики, культурології, літературознавства, а надто ж досягнень спеціальних знань - герменевтики, філософії та теорії тексту, логічної семантики тощо - передбачається здійснити низку реконструкцій з метою зясування в процесі конкретизації теоретичних очікувань від тексту філософського роману; виявити в ньому кореляти специфічного, окреслити їх у категоріях і поняттях сучасної текстової терміносистеми; експлікувати специфіку тексту філософського роману ХХ ст. на репрезентативних зразках його європейської моделі. Відповідно до окресленої мети визначаються такі завдання: розглянути проблемальні поля тексту філософського роману, акцентувати його філософсько-естетичну, культурологічну складову в її онтологічному і аксіологічному сенсі з тим, щоб описати істотні (специфічні) ознаки; філософський роман естетичний культурологічний з урахуванням описаних істотних (специфічних) ознак сформулювати визначення ключових категорій дослідження (тексту, літературного тексту); окремо сформулювати авторську дефініцію тексту філософського роману;У Вступі обґрунтовується актуальність дисертаційної теми, окреслюється проблематика дослідження, визначаються його обєкт, предмет, мета і завдання, формулюються теоретико-методологічні засади, аналітичні та інтерпретаційні параметри вивчення, зясовується наукова новизна роботи, теоретичний і практичний сенс одержаних результатів, наводяться дані про їх апробацію, викладаються основні положення, що пропонуються до захисту.

У першому розділі “Філософсько-методологічна рефлексія тексту: сучасні концепції та підходи” визначається методологія аналізу та інтерпретації тексту філософського роману, зясовуються його специфічні особливості як вербального художнього тексту, як тексту літератури і як тексту культури, подаються дефініції категорії тексту; шляхом логічного розрізнення увиразнюється і підкреслюється його відмінність від споріднених категорій - твору, дискурсу, здійснюється спроба типології тексту філософського роману в межах його європейської моделі.

У підрозділі 1.1. “Текстоцентризм - парадигма сучасного гуманітарного знання” експлікуються текстоцентричні стратегії ХХ ст., що спричинилися до проблематизації гуманітарного знання в напрямку набуття ним чітко проявлених лінгвофілософських ознак. Уточнення категорії тексту здійснюється через відсилання до різних наукових сфер її побутування, передовсім до лінгвістики тексту, яка репрезентує текст як мовний континуум, як лінгвофілософську універсалію, зміст якої відповідає очікуванням сучасної гуманітаристики (зокрема філософії, естетиці, культурології), адже сьогодні тільки текст продукує і формалізує смисли.

Основний зміст дисертації