Два підходи до вивчення історичної свідомості. Історичний процес та його продукти. Характеристика шляхів формування людської свідомості. Зміст культурно-історичного процесу. Поняття про медіатори духовного спілкування. Соціологічна концепція Е. Дюркгейма.
Специфіка історичних процесів в умовах глобалізаціїНаука наповнює знаннями як буденно-практичну форму історичної свідомості (відчуття, сприйняття, уявлення, емоції, традиції тощо), так і суто наукову її форму (ідеї, концепції, погляди, сформовані історичною наукою і освітою). Як будь-який інший процес, процес історичний, є низкою станів, що послідовно змінюють один одного. Серед соціальних процесів можна виділити іманентні (джерело знаходиться в самому обєкті - спільноті, суспільстві) й такі, що визначаються дією зовнішніх сил (приміром, навязані ззовні конфлікти, що стали важкою історичною спадщиною для всього людства у колишній Югославії, Афганістані та Іраку). Культурологи та історики, що вивчають історичну свідомість, досліджують кінцевий результат історичного процесу або артефакти. Серед таких складових, що утворюють патерн історичного в структурі особистості, слід назвати: почуття, настрої, потреби, ставлення, знання, цінності, ідеали, переконання, уявлення, стереотипи, інтереси, память, рефлексію, мислення, свідомість, самосвідомість, культуру та ін.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
