Прояви переходу від архаїчного світорозуміння до діяльнісного світогляду на прикладі вчення Платона. Вплив ідеї Блага на відмову від традиційного уявлення про істину. Особливості трьох підходів до істини, викладених у платонівській притчі про печеру.
При низкой оригинальности работы "Специфіка розуміння істини в межах традиційного та діяльнісного підходів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Специфіка розуміння істини в межах традиційного та діяльнісного підходівЗгідно із цією точкою зору істина дарує себе людині, і на її долю випадає чуйна, але пасивна за своєю суттю увага до змісту, що відкривається в процесі істинствування істини. Мета роботи - розглянути прояви переходу від архаїчного світорозуміння до діяльнісного світогляду на прикладі вчення Платона, зокрема, проаналізувати особливості трьох підходів до істини, викладених у платонівській притчі про печеру; висвітлити вплив ідеї Блага на відмову від традиційного уявлення про істину своєрідність пізнавальних стратегій античної людини, звязок між еволюцією в розумінні істини та переосмисленням проблеми буття в координатах діяльнісної парадигми . Для відповіді на поставлене питання він удається до подальшого розвитку вихідної інтуїції світла й стверджує, що подібно до того, як джерело світла від вогнища дає людині змогу бачити тіні від предметів, так існує певне вище джерело світла, що дає змогу бачити, цього разу вже безпосередньо, предмети, які відкидають тіні, і це світло - це ідея Блага. Необхідність запровадження уявлення про Благо - черговий крок у бік відмови від традиційного уявлення про істину Він повязаний із тим фактом, що діяльнісна позиція, що її людина займає стосовно світу, передбачає, що світ постає людині як обєкт, що підлягає підкоренню та вимагає існування вищого ракурсу розгляду світу. Такий ракурс дозволяє зрозуміти світ із точки зору людини, задає сенс і напрямок того, що відбувається у світі, тож уявлення про саморозкриття світу вже не достатньо для людини діяльнісної.Звідси випливає, що буття не уявлюване ні в понятті, ні за допомогою поняття. Хрестоматійне кантівське звернення до 100 талерів як підтвердження важливості існування для буття й неможливість його вираження в поняттях вдало ілюструє суть проблеми, яка призводить до усвідомлення меж суверенності поняттєвого мислення. Буттєвий досвід виступає найважливішою сполучною ланкою між поняттєвим мисленням та обєктивним світом. Без розуміння того, яким чином людська субєктивність виростає із буттєвого досвіду та яким чином буттєва свідомість повязана з поняттєвим мисленням, неможливо побудувати працюючу модель людської субєктивності. Визначальною умовою адекватності, дієвості та ефективності поняттєвого мислення є його постійне підживлення досвідом буття, який забезпечує поняттєве мислення енергією для саморозвитку й дає звязок між субєктивністю та обєктивністю.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
