Специфіка розгляду адміністративних справ та прийняття судових рішень у виборчих спорах - Статья

Київського університету права Національної академії наук УкраїниУ цьому аспекті основною проблемою застосування при прийнятті судових рішень норм матеріального права у встановленні наявності складу злочину, передбаченого частинами 1-3 статті 157 КК України, є те, що перешкоджання вільному здійсненню громадянами свого виборчого права, перешкоджання діяльності іншого субєкта виборчого процесу, зокрема у встановленні способу створення перепон виборцям, що заважало їм здійснювати чи унеможливлювало здійснення такого права. Немало проблем при розгляді судових справ виникає, зокрема, у відмежуванні перешкоджання здійсненню виборчого права від порушення порядку ведення передвиборчої агітації; фальсифікації виборчих документів - від порушення порядку виготовлення виборчих бюлетенів, ненадання копій виборчого протоколу, невиконання рішення виборчої комісії, порушення порядку опублікування документів, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів тощо. Аналіз положень розділів Закону України «Про вибори народних депутатів України» дає змогу виділити такі позитивні моменти щодо реалізації права на оскарження [2]: визначення поняття «суб’єкт виборчого процесу» і встановлення кола субєктів виборчого процесу, які мають право на скаргу; визначення предмета та субєкта оскарження; закріплення альтернативи в захисті порушених виборчих прав шляхом звернення до виборчої комісії або безпосередньо до суду, що залежить від власного вибору субєкта звернення; законодавче закріплення вимог щодо форми та змісту скарги; встановлення строків розгляду скарг; закріплення процесуальних прав щодо подання доказів субєктами звернення зі скаргою; встановлення видів рішень із розгляду скарги; можливість перегляду судового рішення шляхом оскарження в апеляційному порядку. До адміністративних справ, які виникають у зв’язку зі здійсненням виборчих прав, належать [6]: оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших субєктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від субєктів виборчого процесу; провадження у справах, пов’язаних із виборами Президента України. Провадження у вказаних категоріях адміністративних справ характеризується низкою особливостей, які стосуються [7]: визначення підсудності спорів, пов’язаних зі здійсненням виборчих прав; складу сторін спорів, пов’язаних зі здійсненням виборчих прав; порядку набуття статусу представника; обчислення строків звернення до суду та вирішення адміністративної справи; складу суду у публічно-правових спорах щодо здійснення виборчих прав; постановлення судових рішень за наслідками розгляду адміністративних справ, пов’язаних зі здійсненням виборчих прав; оскарження адміністративних справ, пов’язаних зі здійсненням виборчих прав.