Сутнісні ознаки музики як виду мистецтва. Оволодіння технікою виконання творів відповідно до історико-стильових, національних або жанрових особливостей. Тлумачення художнього задуму композитора. Вирішення інтерпретаційних завдань у виконавському процесі.
Відокремлений підрозділ «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв»Значна увага приділяється проблемі «свободи-несвободи» виконавця, визначенню межі його індивідуального творчого впливу на твір, а відтак і міри субєктивізації виконавського процесу та ролі інтерпретаціїї на художньо-творчий розвиток особистості виконавця. На сьогоднішній день пізнання і виконавське освоєння музичного твору привертає увагу багатьох музикознавців та видатних виконавців-інтерпретаторів музичних творів, але в даній статті пропонується авторський підхід до пізнання специфіки музичної інтерпретації через технологічний підхід через розкриття її сутності та складових. Усе багатство музичних засобів, уся різноманітність елементів музики (мелодія, гармонія, ритм і т.д.) мають інтонаційну основу. У музичному творі гармонія виконує важливі функції в часовому процесі музичного розвитку, передачі музичного змісту і форми, найповнішого виявлення художньої образності, стилістичних і жанрових характеристик звучання, збагачує і поглиблює звучання тематизму, узгоджує багатоголосся, складові елементи фактури, конкретизує взаємини великих і малих частин твору, елементів мелодії та окремих звуків. Кожний з жанрів має характерні ознаки «усталеної форми організації твору», без глибокого усвідомлення конструктивних особливостей і художньо-виражальних можливостей якої не можна досягти належного рівня відтворення музики.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
