Розгляд структури курсів логіки у Києво-Могилянській академії у XVII-XVIII ст. Обґрунтування філософського змісту, щодо питань пізнання природи та розрізнення наук. Оцінка впливу єзуїтської колегії Речі Посполитої на погляди професорів-філософів.
СКОВОРОДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукОскільки філософія є конститутивним елементом культури кожного народу, її “самопізнанням”, вивчення історії української філософії було й залишається одним з найважливіших завдань, які стоять перед українськими вченими. Києво-Могилянська академія (далі - КМА) як перший на українських теренах православний освітній заклад вищого типу відіграла надзвичайно істотну роль у формуванні академічної філософії в Україні. Серед цих курсів чільне місце за кількістю порушуваних філософських проблем посідали курси логіки (philosophia rationalis), де тлумачились найосновніші гносеологічні та метафізичні питання, тимчасом як формальна логіка (у сучасному розумінні цього терміну) була предметом викладання у курсі діалектики. Зусиллями цих науковців вдалося перекласти філософські курси Теофана Прокоповича, Стефана Яворського, Ґеорґія Кониського, а також фрагменти з курсів інших професорів КМА, тоді ж було опубліковано низку праць, присвячених цим філософським курсам. Особливість більшості історико-філософських студій радянського та пострадянського часу, присвячених філософії професорів КМА, проявляється в тому, що кожного з них дослідники трактують як оригінального мислителя, який розробив у своїх курсах власне філософське вчення.Обсяг основного змісту дисертації становить 178 с., список літератури містить 377 позицій і розміщений на 24 сторінках, обсяг додатків 67 сторінок.ХХ ст., вивчення філософських курсів проходило в межах загальних досліджень історії КМА, тому найбільше уваги приділялося способу викладання філософії в Академії, а не історико-філософському аналізу курсів. Тому в дослідженнях цього етапу часто зустрічаємо заперечення схоластичності курсів КМА і зосередження на пошуку в них матеріалістичних, пантеїстичних і просвітницьких ідей. Однак при порівняльному аналізі структур курсів було помічено, що 19 з 26 курсів, написані за надзвичайно подібною структурою, можна сказати, за одним шаблоном. Натомість при порівнянні курсів Поповський і Яворський помічаємо, що лишень деякі розділи курсу Інокентія Поповського збігаються з курсом Стефана Яворського, тоді як інші, відмінні, розділи, збігаються з курсом Чарнуцький. Це дало можливість зробити припущення, що Інокентій Поповський, готуючи свій курс, користувався двома джерелами, перше з них - це курс Стефана Яворського, а друге - це курс невідомого автора, який пізніше був відтворений майже дослівно Христофором Чарнуцьким у курсі Чарнуцький.У висновках підсумовується результат, одержаний при проведенні атрибуції рукописних філософських курсів професорів КМА, а також при компаративному аналізі курсів логіки. Крім того, зазначаються можливі перспективи подальшого дослідження курсів. Робиться загальний висновок про важливу роль курсів філософії професорів КМА у прищепленні традицій академічної філософії на українських теренах. філософський пізнання єзуїтський Специфіка навчального процесу та викладання філософії в Києво-Могилянській академії // Sententiae. Визначення джерельної бази для дослідження викладання філософії у Києво-Могилянській академії у XVII-XVIII ст.
План
Основний зміст дисертації викладено у вступі, трьох розділах, висновках та чотирьох додатках.2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
