Специфіка характеротворення у творчості Ілони Волинської та Кирила Кащеєва - Дипломная работа

Зміст Вступ Розділ 1. Сучасна українська дитяча література 1.1 Розвиток дитячої літератури кінця ХХ - початку ХХІ століття 1.2 Специфіка художнього творення дитячих образів у творах сучасних українських письменників Розділ 2. Дитячі образи в творах Ілони Волинської та Кирила Кащеєва 2.1 Специфіка художнього творення образу Ірки Хортиці 2.2 Становлення та розвиток характеру молодої відьми Тетяни 2.3 Богдан як образ сучасного лицаря Розділ 3. Актуальні питання охорони праці при організації науково-дослідної роботи у гуманітарній сфері Висновки Список використаної літератури Вступ Сучасна література для дітей дуже рідко стає об?єктом науково-літературознавчого чи критичного осмислення, тому навіть елементарний її аналіз, узагальнення окремих міркувань із приводу змістових та формальних її характеристик є актуальним і на часі. Такий стан речей можна пояснити по-перше, новизною об?єкта дослідження; по-друге, відсутністю значного інтересу та упередженого ставлення (як до «несерйозної» теми) науковців й критиків до літератури для дітей як специфічної галузі мистецтва слова; по-третє, несформованістю понятійного апарату теорії дитячої літератури. Починаючи від 1960-х рр. ХХ ст. до дитячої літератури долучилися Валерій Шевчук, Всеволод Нестайко, Віктор Близнець, Євген Гуцало, Василь Симоненко тощо, які відійшли від ідеологічних, моралізаторських компонентів, які були притаманними літературі для дітей радянського періоду, натомість звернули увагу на зображення внутрішнього світу дитини. час складних державотворчих процесів в Україні, що негативно вплинув на розвиток української літератури загалом. На початку ХХІ століття українська дитяча література поповнилася новими прізвищами, серед яких Олексій Палійчук, Нез і Лана Світлі, Алєка Вольських, Андрій Кокотюха, Наталя Щерба, Олександр Есаулов, Ілона Волинська та Кирило Кащеєв. «Внутрішній світ дитини в оповіданнях М. Коцюбинського», Вірченко Т. «Характеротворення дитини у повісті Галини Пагутяк «Діти»», Любарець Н. «Образ і світ дитини в романах Вірджинії Вульф», Бандер С. «Образ дитини-сироти в розповідях Лідії Чарської», Салюк Б. «Особливості портретування персонажа бешкетника в дитячій літературі» тощо. Мета роботи: дослідити специфіку характеротворення у творчості Ілони Волинської та Кирила Кащеєва, на матеріалі романів «Сезон полювання на відьом», «Відьмин дар», «Чаклунство за наймом», «Острів перевертнів». Досягнення мети зумовлює реалізацію таких завдань: окреслити основні тенденції розвитку дитячої літератури в Україні кінця ХХ - початку ХХІ століття; з?ясувати провідні засоби характеротворення у творах сучасних українських дитячих письменників; детально проаналізувати засоби характеротворення у романах Ілони Волинської та Кирила Кащеєва; визначити особливості характеротворення, що притаманні цим авторам. У роботі використані такі наукові методи дослідження: герменевтичний (дослідження, пояснення та тлумачення тексту романів), культурно-історичний (вплив суспільної думки та середовища на творення характеру персонажів), описовий підходи та метод структурного аналізу тексту. Сучасна українська дитяча література 1.1 Розвиток дитячої літератури кінця ХХ - початку ХХІ століття Українська дитяча література ХХ століття пройшла чотири періоди розвитку: І-й період - 1917 - 1934 рр. - період становлення і утвердження української дитячої літератури ХХ століття; ІІ-й період - 1935 - 1956 рр. та ІІІ-й період - 1957 - 1990 рр. - періоди розвитку української дитячої літератури; ІV-й період - від 1990 року - розвиток української дитячої літератури на сучасному етапі [50, 214]. У дитячій літературі повністю реабілітується її автентичний казковий, фантастичний компонент, тому дедалі більше з’являється літературних казок (Тамара Коломієць, Валерій Шевчук, Василь Симоненко, Віктор Близнець, Дмитро Павличко), які, власне, закладають традицію для сучасних письменників. Особливу увагу варто звернути на творчость Анатолія Костецького, оскільки саме з його появою до літератури для дітей входить новий жанр - дитячий детектив (повість «Суперклей Христофора Тюлькіна, або Вас викрито здавайтеся!» (1984), «Мінімакс - кишеньковий дракон, або День без батьків» (1987)). Після появи на українській книжковій арені серії книг англійської письменниці Джоан Роулінг про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера на теренах України (і не лише), з?явилася низка письменників, котрі пишуть книги, де головними героями є діти чарівників чи відьом, що навчаються у магічних школах [71, 25]. Діти, беручи до рук книгу, бажають побачити у ній головного героя, який міг би існувати у реальному житті, жити в їхньому місті, ходити до школи, щоб проблеми у творі, були їм близькими - перші захоплення і почуття, друзі, шкільні невдачі тощо. Ілона Волинська та Кирило Кащеєв побіжно зупиняються на портреті дівчинка («маленька кругленька дівчинка років десяти» [8, 387], «коротенькі товсті косички» [8, 134]), більшу увагу приділяючи іншим засобам характеротворення: характеристиці персонажа іншими персонажами, міміці, жестам та ді