Специфіка емоційності осіб з різним рівнем креативності - Автореферат

Харківський національний університет ім. СПЕЦИФІКА ЕМОЦІЙНОСТІ ОСІБ З РІЗНИМ РІВНЕМ КРЕАТИВНОСТІНауковий керівник доктор психологічних наук, професор Кульчицька Олена Іполитівна, Інститут педагогіки та психології професійної освіти АПН України, провідний науковий співробітник К.Д.Ушинського, завідувач кафедри психології кандидат психологічних наук, доцент Захист відбудеться “1” липня 2003 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.051.08 у Харківському національному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Водночас, зміни, що мають місце у житті нашого суспільства, активізують своєрідне “гоніння за інтелектом”, в якому цінуються такі якості особистості як практично-логічне мислення, компетентність, цілеспрямованість, наполегливість, і повністю блокуються, витісняються як соціально непотрібні, а часто і шкідливі, емоції та емоційні переживання. Аналіз досліджень дає підстави стверджувати, що значне місце у структурі творчої особи відводиться регулятивним процесам - емоціям і почуттям, під впливом яких формуються домінуючі мотиви та потреба людини у творчості. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що характеристики емоційної сфери та креативності є взаємоповязаними, тобто особам з різним рівнем творчої обдарованості властиве своєрідне якісно-кількісне поєднання показників актуальних та стійких емоційних переживань: знаку та модальності домінуючих емоцій, з одного боку, і легкості виникнення, інтенсивності, сили, глибини, тривалості та стійкості емоційного переживання, з іншого. Теоретико-методологічними засадами дослідження стали: основні теоретичні положення про психологію обдарованості, творчості та креативності (В.М.Дружинін, Д.Б.Богоявленська, Г.С.Костюк, Н.С.Лейтес, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, К.К.Платонов, О.Я.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн, Р.Стернберг, Б.М.Теплов, В.Д.Шадриков та ін.), уявлення щодо особливостей особистісних характеристик творчо обдарованих осіб (Ф.Баррон, Дж.Гілфорд, Л.Б.Єрмолаєва-Томіна, В.М.Козленко, Д.Мак-Кіннон, А.Маслоу, К.Роджерс, К.Тейлор, Р.Б.Кеттелл, П.Торранс та ін.); диференційно-психологічний підхід та проблема індивідуальних відмінностей (А.Анастазі, Е.А.Голубєва, М.С.Лейтес, О.В.Лібін, Б.М.Теплов, В.Штерн та ін.); теоретико-емпіричні узагальнення у сфері емоцій (К.Ізард, Є.П.Ільїн, О.І.Кульчицька, Я.Рейковський, О.Я.Чебикін, П.М.Якобсон та ін.), емоційності як стійкої характеристики індивідуальності (В.Д.Небиліцин, О.Є.Ольшанникова, В.О.Пінчук, І.О.Плоткін, О.П.Саннікова та ін.) та емоційної регуляції діяльності (В.К.Вілюнас, Г.С.Костюк, О.Н.Леонтьєв, І.В.Пацявичус, П.В.Симонов та ін.). Систематизація отриманих даних здійснювалась на основі: 1) аналізу окремих компонентів, параметрів креативності та емоційності і виявлених звязків між ними; 2) аналізу психологічного змісту виділених індивідуально-типових поєднань показників формально-динамічного рівня емоційності, пошуку їх специфіки в осіб з різним рівнем креативності.Узагальнення результатів досліджень В.М.Дружиніна, Дж.Гілфорда, О.М.Матюшкіна, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьова, Р.Стернберга, П.Торранса, М.О.Холодної дозволило виділити в творчості процесуально-результативну сторону і розглядати її як характеристику процесу (діяльності) субєкта, що відповідає вимогам екстраординарності як його результату (продукту), так і способів здійснення, а креативність трактувати як інтеґральну системну властивість або сукупність окремих рис творчої особистості, які обумовлюють її здатність проявляти суспільно значущу творчу активність, тим самим підкреслюючи в ній субєктно-обумовлену сторону. У роботі такими характеристиками обрано показники актуальних (ситуативних) та стійких (емоційність) емоційних переживань, обґрунтування доцільності застосування яких подано у наступному розділі дисертації. У другому розділі „Теоретико-емпіричне дослідження індивідуально-типових особливостей емоційності” подано загальний аналіз проблеми емоцій та емоційних проявів особи, здійснено огляд досліджень емоційності як стійкої характеристики індивідуальності, обґрунтовано її формально-динамічну структуру та емпірично доведено наявність взаємозвязку між її якісними та динамічними параметрами. З опорою на значну кількість досліджень емоційність розглядається нами як стійка інтеґральна властивість особи, яка характеризує знак, модальність та динаміку її емоцій і почуттів. Вибір методів дослідження зумовлювався, по-перше, потребою комплексного вивчення актуальних (емоції) і стійких (емоційність) емоційних переживань, якісних і динамічних характеристик емоційності; по-друге, прагненням забезпечити достовірність отриманих показників, задля чого результати самооцінки доповнювались та співставлялись з даними експертного оцінювання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ