Дослідження проблеми типологічних характеристик фонологічних систем. Аналіз проблеми спільних і специфічних ознак голосних фонем сучасної німецької, англійської, нідерландської, української, російської та польської мов. Аналіз рис німецького вокалізму.
При низкой оригинальности работы "Специфіка диференційних ознак голосних фонем германських та слов’янських мов", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
СПЕЦИФІКА ДИФЕРЕНЦІЙНИХ ОЗНАК ГОЛОСНИХ ФОНЕМ ГЕРМАНСЬКИХ ТА СЛОВЯНСЬКИХ МОВ Рудківський О.П.Актуальність обраної теми визначається орієнтованістю досліджень на новітні студії порівняльної філології, а саме - на розкриття функціональних і структурних аспектів мовних (і мовленнєвих) одиниць у германських і словянських мовах, установлення аломорфних й ізоморфних характеристик фонологічних систем досліджуваних германських мов порівняно з українською, російською та польською мовами і на цій основі прогнозування ймовірного розвитку фонологічних систем зіставлюваних мов у подальшому. Як відомо, німецька, англійська й нідерландська мови належать до мов вокалічного типу, тоді як українська, польська і російська мови - до консонантного [5, с. У багатьох інших мовах, зокрема в російській, тривалість та наголос корелюють таким чином, що наголошений голосний вимовляється як довгий, ненаголошений натомість як короткий звук. Як і в німецькій мові, в англійській розрізнюють голосні за якістю (відкритий / закритий) та за тривалістю (довгий / короткий), причому в англійській мові ще більшу роль, ніж у німецькій мові, відіграє чітке розрізнення тривалості голосних. Дванадцять голосних фонем англійської мови розрізнюють за тими самими диференційними ознаками, що й у німецькій мові: за тривалістю: довгий / короткий; за якістю: закритий / відкритий; за ступенем підняття спинки язика: високий / середній / низький; за напрямом підняття спинки язика: передній / середній / задній; за участю губ: огублений / неогублений.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
