Специфіка адаптації протестантських церков до українських реалій в період незалежності України - Дипломная работа

Зміст Вступ 1. Сучасний протестантизм в україні: динаміка і тенденції розвитку 2. Протестантизм та церковно-державні відносини 3. Український протестантизм в контексті сучасних політичних процесів 4. Роль протестантських церков у душпастирській опіці в збройних силах України 5. Місіонерська діяльність протестантських церков в період незалежності України 7. Роль протестантів у освітньому та культурному житті України 8. Порівняльна характеристика релігійної ситуації на Україні Висновки Список використаної літератури та джерел Вступ Здобуття Україною державної незалежності призвело до формування багатьох наукових проблем, зокрема, пов’язаних із зростанням ролі релігійних інституцій у розвитку громадянського суспільства, як прояву демократії західного зразку. Одна з таких проблем є протестантизм в незалежній Українській державі. Її значущість зумовлена насамперед тим, що на протязі 90-х років ХХ ст. в Україні спостерігалось збільшення чисельності протестантських церков, в яких задовольняє свої релігійні потреби значна кількість громадян. Завдяки прийняттю нового демократичного законодавства про свободу совісті, відсутністю дискримінації та переслідувань з боку держави, відбулися зміни в розвитку традиційних протестантських конфесій, з’явились та організаційно оформились нові для України релігійні течії. Актуальність дослідження протестантських конфесій в Україні в соціально-політичних умовах полягає в необхідності достовірних знань про них для державних структур, для всього суспільства з метою подолання релігійного екстремізму. Залишається актуальним питання щодо збереження сектантських пережитків у вітчизняному протестантизмі, викликає увагу розвиток місіонерської діяльності серед протестантських церков, а також зростає важливість співробітництва віруючих різних конфесій між собою, з державними та громадськими інституціями. Тривалий час спотворювалось реальний стан конфесій в Україні. Вивчення конфесії у цей час підпорядковувалося загальному спрямуванню радянського суспільства і зосереджувалось на негативному її висвітленні. В період здобуття Україною незалежності досить широко висвітлюються проблеми протестантизму в працях таких сучасних релігієзнавців як А. Колодний, С. Досягненням у вивченні вітчизняного протестантизму стали фундаментальні синтетичні праці В. Любащенко, а також п’ятий том десятитомної Історії релігій в Україні під назвою Протестантизм. Аналіз факторів розповсюдження неохристиянських рухів в Україні наявний у роботах М. Мариновича, Л Филипович, С. Свістунова, які сходяться у думці, що поряд із активною місіонерською діяльністю мала велике значення наявність обєктивних історичних та культурних передумов в країні. Серед досліджень, що стосуються ролі церков у соціально-політичному розвитку, слід відзначити праці О. Уткіна, О. Питання політико-правового забезпечення діяльності протестантських конфесій відсвітлюють М. Бабій, В. Климов, які зазначають, що в Україні реалізується демократична модель державно-церковних відносин, що сприяє розвитку релігійних спільнот. Досить цікавими у вивченні проблем протестантизму є історичні документи конфесійного характеру, а саме: - теологічно-катехитичні твори для внутрішніх потреб протестантських церков (твори М. Лютера, У. Цвінглі, Ж. Кальвіна); - пам’ятки полемічного, суспільно-політичного, науково-освітнього характеру, спрямовані на реалізацію участі протестантів у суспільних і культурних процесах; - пам’ятки історико-статистичного характеру, що вийшли з протестантських осередків і містять основний фактичний матеріал; - видання українських протестантських церков (Євангельська нива, Слово віри, Стяг, Богомыслие, Братский вестник та ін.) Обєктом дослідження є: діяльність протестантських церков в українських умовах в період незалежності України. При соціологічному опитуванні для визначення політичної, громадської участі у освітньому та культурному житті суспільства активності громадян, їх ставлення до мовного питання в Україні, опитування проводились серед респондентів, які є членами протестантських громад м. Рівне. Методологічна і теоретична основа дослідження: У роботі звертаючись до праць філософів, видатних релігієзнавчих діячів протестантських церков, провідних українських релігієзнавців, істориків та політиків, автор прагнув осмислити проблему становлення, діяльності протестантських церков через призму релігійно-політичних, соціальних, культурних та інших чинників. До сфери дослідження були віднесені слідуючи компоненти: аналіз програм, офіційних документів протестантських церков, ставлення протестантів до участі у політичному, соціальному і культурному житті України. Джерельну базу дослідження становлять програми зїздів протестантських церков, заяви та звернення керівників релігійних громад, теологічні праці, конфесійна література. Сучасний протестантизм в Україні: динаміка і тенденції розвитку Нові умови для діяльності протестантських церков в Україні відкрилися з проголошенням в 1985р. перебудови, а особливо з 1988р., коли в країні офіційно відзнача