Аналіз проблеми підвищення фізичної працездатності, необхідної для успішної реалізації можливостей організму студентів. Розробка індивідуальних моделей спеціальної підготовленості, специфічної для окремого виду спортивно-педагогічної діяльності.
При низкой оригинальности работы "Спеціальна фізична працездатність студентів, що займаються в групі спортивно-педагогічного удосконалення з боксу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Спеціальна фізична працездатність студентів, що займаються в групі спортивно-педагогічного удосконалення з боксуСпортивно-педагогічне удосконалення (СПУ) як і спортивне тренування фізичне виховання та фізичну культура можна розглядати як складнокоординовану динамічну систему, в якій керуючою системою є викладач/вчитель/тренер, а керованою - студент/ спортсмен/ учень, що, цілком зрозуміло, обумовлює похідні параметри для раціонального керування самою діяльністю. Раціоналізація ефективності керування процесом спортивно-педагогічного удосконалення в умовах спеціалізованого навчального закладу, зокрема факультету / інституту фізичного виховання, який забезпечує підготовку фахівців педагогічних спеціальностей, можлива за умов обєктивної оцінки всіх аспектів функціонального стану систем організму студентів як в базальних умовах так і під дією відповідних чинників, розробка моделей перспективного стану, програми педагогічного впливу і гіпотетичних змін, що можуть виникнути внаслідок застосування на розглянуті компоненти [2; 6; 8; 10]. Успішне впровадження та реалізація комплексних завдань, які повинні вирішуватись в освітньому процесі можливе, виключно, на основі оптимізації процесу спортивно-педагогічного удосконалення, що передбачає визначення засобів та методів, які забезпечують ефективний вплив на фактори, що обумовлюють спеціальну підготовку студента-боксера, зокрема на механізми енергозабезпечення роботи, які складають основу спеціальної фізичної працездатності. Критеріями обєму виконаної роботи були показники кількості ударів, відносний тоннаж, розрахований у відповідності до маси тіла досліджуємого (загальний тоннаж за певний час роботи х маса тіла-1), середня відносна сила правої та лівої руки (загальний тоннаж за певний час роботи х маса тіла-1 х кількість ударів-1), потужність роботи в тесті за 1 с на 1 кг ваги спортсмена (W10, КГ-с-1; W45, КГ-с-1; W180, КГ-с-1) при виконанні відповідного виду роботи [11]. Відповідні закономірності виконання проби спостерігаються і за частотою нанесення ударів, а саме: при виконанні алактатної та гліколітичної роботи у «легковаговиків» та «важковаговиків» кількість ударів за 1 с відносно однакова (4,49-3,6 та 4,8-3,5 відповідно) на відміну від аеробної роботи при здійсненні якої частота у «легковаговиків» більша на 36,9%, що і підтверджує наше припущення щодо відповідної стратегії у «важковаговиків», які досягають успіху за рахунок нанесення фінального цілеспрямованого удару скориставшись помилкою супротивника та пропустивши удар в незахищену ділянку тіла.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
