Спеціалізація сільськогосподарського виробництва в умовах переходу до ринку (географічні основи формування на прикладі Чернівецької області) - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі географії і картографії України Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти України. Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Жупанський Ярослав Іванович, Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри географії і картографії України. Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Шаблій Олег Іванович, Львівський державний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри економічної і соціальної географії; Захист відбудеться "19 "листопада 1999 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 35.051.05 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук у Львівському державному університеті імені Івана Франка (290000, м.Львів, вул.П.Дорошенка, 41, ауд.26).Незбалансованість споживчого ринку продовольчих товарів, пошук раціональних шляхів його формування і функціонування, впровадження раціональної спеціалізації сільськогосподарського виробництва вимагає розробки науковообгрунтованої концепції здійснення глибокої і всеохоплюючої аграрної реформи. На рівні адміністративної області досить чітко проявляються звязки між природними, соціально-економічними та екологічними чинниками, які мають безпосередній вплив на процеси комплексоутворення в АПК, формування відповідної сільськогосподарської спеціалізації території та ринку продовольчих товарів. Структурна перебудова суспільного сільськогосподарського сектора, що здійснюється шляхом реорганізації існуючих колективних підприємств у передбачені чинним законодавством організаційно-правові форми підприємницької діяльності (акціонерні, повні, командитні товариства, товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю, фермерські господарства), приведе до зміни існуючої сільськогосподарської спеціалізації території, тому розробка практичних рекомендацій по її оптимізації є одним з пріоритетних напрямів економіко-географічної науки. Дослідження на тему дисертаційної роботи виконувались згідно наукових планів кафедр географії і картографії України, економічної географії та лабораторії економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу України Чернівецького державного університету. За теоретико-методичну основу дослідження взято наукові розробки Е.Б.Алаєва, Г.В.Балабанова, П.П.Борщевського, М.І.Долішнього, Я.І.Жупанського, Ф.Д.Заставного, О.В.Заставецької, А.П.Золовського, Р.А.Івануха, С.І.Іщука, Н.І.Коновалової, І.Ю.Левицького, Л.М.Мармуль, В.П.Нагірної, М.М.Паламарчука, М.Д.Пістуна, С.М.Писаренко, Ю.І.Пітюренка, І.М.Пушкара, В.П.Руденка, Л.Г.Руденка, О.Г.Топчієва, М.В.Фащевського, О.У.Хомри, О.І.Шаблія, Р.А.Язиніної та інших учених про закономірності розвитку і територіальну організацію галузей господарства, виробничо-територіальних комплексів і систем.Головним показником продуктивності в різноукладних типах господарств обрано показник виробництва продукції з одиниці площі при відповідних затратах. Головним чинником формування, розвитку і функціонування сільськогосподарського виробництва виступає аграрно-ресурсний потенціал території, складовими якого є природно-ресурсний потенціал - як умова інтенсивності землеробства і резерв нарощування виробництва продукції, а також соціально-економічні умови і ресурси. За характером кліматичних умов і кліматичними ресурсами територія Чернівецької області вважається сприятливою для розвитку і функціонування різних галузей і виробництв АПК. Нині територія Чернівецької області, яка майже наполовину зайнята горами та передгірями, має 43% розораності усієї території і 73% розораності сільськогосподарських угідь, а в північних районах частка таких видів угідь сягає 80%, майже половина з яких зазнає впливу водної ерозії. Вони утворюють 3 великих райони спеціалізації, що відрізняються продуктивністю виробництва продукції (всього тис. зерн. од. і зернових одиниць на 1 га сільгоспугідь), а саме: Прут-Дністровський рівнинний район зернового господарства, буряківництва, кормовиробництва, молочно-мясного скотарства і птахівництва (від 13,2 до 49,3 і від 32,4 до 45,4); Прут-Сіретський Передгірний район кормовиробництва, мясо-молочного скотарства і картоплярства з вирощуванням зернових культур і виробництвом продукції вівчарства (від 8,7 до 45,2 і від 42,0 до 48,7); Карпатський гірський район мясо-молочного скотарства, кормовиробництва на природних угіддях з вирощуванням картоплі (8,9 і 23,2).Реорганізація існуючих великих усуспільнених господарств є одним з найскладніших завдань реформи, і зміни, на нашу думку, в даному секторі мають бути послідовно поступовими, бо швидка трансформація колгоспно-радгоспної системи в нечітко визначені товариства, крім втрати виробничих потужностей, технологій, зниження продуктивності, призведе просто до розкрадання суспільного майна.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ