Спектральні характеристики першого серцевого тону як маркер функціонального стану міокарда - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор біологічних наук, професор Фекета Володимир Петрович, Ужгородський державний університет, завідувач кафедри нормальної та патологічної фізіології. РАМН, професор Коркушко Олег Васильович , Інститут геронтології АМН України, керівник відділу клінічної фізіології і патології внутрішніх органів;. доктор медичних наук, професор Сафронова Галина Борисівна, Львівський державний інститут фізичної культури , завідувач кафедри фізичної реабілітації Захист відбудеться “6 ”травня 1999 р. о 13-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.551.01 в Інституті геронтології АМН України, м.Київ, вул.Вишгородська, 67.Вдосконалення інструментальних методів дослідження роботи серця є однією з найважливіших проблем, що знаходяться в центрі уваги дослідників серцево-судинної системи. Відоме значення в цьому відношенні набули полікардіографічний і, особливо, ехокардіографічний методи дослідження (О.В.Коркушко, 1983; О.Cosme, R.S.Grodman, 1997). За даними Н.Шиллера, М.Осипова (1993) у кожного третього хворого з явищами застійної серцевої недостатності ехокардіографічні показники скорочення не порушені, а причина розвитку кардіальної симптоматики полягає в порушенні кровонаповнення лівого шлуночка, тобто в його діастолічній дисфункції. Метою даної роботи було встановлення інформативних критеріїв амплітудно-частотної характеристики першого тону, які б відображали інотропний стан міокарда, і вивчення можливості їх використання для оцінки функціонального стану серцевого мяза в фізіологічних умовах, а також при міокардіальній патології. Для досягнення цієї мети вирішувалися основні завдання: Розробка автоматизованої установки, яка б дала можливість швидко отримувати частотний спектр першого тону, визначати частоти з максимальними амплітудами, вираховувати відносну звукову енергію на будь-якому частотному інтервалі в межах досліджуваного частотного діапазону.Другу групу склали 30 чоловіків віком від 40 до 60 років, хворих ішемічною хворобою серця із стабільною стенокардією II і III функціональних класів, у яких проведено спектральний аналіз першого тону з метою вивчення можливості клінічного застосування методу СФКГ для діагностики порушення контрактильності серцевого мяза. Запис проводився на протязі 10 секунд при затримці дихання після спокійного видиху і забезпечувався запуском першої програми, результатом чого був запис оцифрованого фоносигналу на жорсткий диск у вигляді файлу. Спектральні параметри першого тону розраховувались автоматично у будь-яких частотних інтервалах як площа під огинаючою спектр кривою і виражались в умовних одиницях. Загальний частотний інтервал першого тону (20-200 Гц) розділявся на три піддіапазони (20-60 Гц, 60-100 Гц, 100-200 Гц) і вимірювалися процентні зміни енергії як у загальному інтервалі, так і в піддіапазонах при проведенні ізометричного навантаження до повної втоми та при стимуляції парасимпатичного впливу на міокард шляхом проведення проби Ашнера-Данїні у режимі спокою та ізометричного навантаження. Навантаження на міокард здійснювалось шляхом проведення кистьової ізометричної навантажувальної проби з силою стискання динамометра в 1/3 від максимальної до повної втоми.Встановлено, що найбільш чутливим до змін скоротливості міокарда у загальному частотному діапазоні першого тону є низькочастотний інтервал 20-60 Гц, що підтверджує гіпотезу про його мязове походження. Виявлено прямий позитивний кореляційний звязок середньої сили між енергією низькочастотних (мязових) вібрацій та показниками скоротливості за даними М-ехокардіографії: фракцією викиду (r = 0,326, P<0,05), ступенем скорочення передньо-заднього розміру порожнини лівого шлуночка (r = 0,354, Р<0,01) та швидкістю циркулярного скорочення волокон міокарда (r = 0,392, Р<0,01). 5.Встановлено, що чутливість показника енергії низьких частот (ЕНЧС) першого тону до змін контрактильності міокарда при проведенні ізометричного навантажувального тесту до повної втоми є значно більшою порівняно з чутливістю показників скоротливості за даними М-ЕХОКАРДІОГРАФІЇ (ФВ, % S, Vcf). 6.Вироблені уніфіковані спектральні показники скоротливості, які мінімально залежать від провідникового середовища і максимально - від стану скоротливості серцевого мяза: відношення енергії низькочастотного інтервалу 20-60 Гц до аналогічного за шириною інтервалу 60-100 Гц (Е 20-60/60-100); процентна частка енергії основного нзькочастотного піка в межах інтервалу 20-60 Гц (% S піка). 7.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ