Спадкування за заповітом - Реферат

Встановлений порядок спадкування за законом громадянин може змінити своїм заповітом.Внаслідок такого одностороннього волевиявлення після смерті заповідача у певних осіб, згаданих у заповіті, як правило, виникає право на одержання спадщини. На дійсність заповіту не впливає той факт, що спадкоємець за заповітом не лише не висловлював під час складання заповіту згоди на прийняття спадщини, але навіть і не знав про те, що на його користь складено заповіт. Заповіт у всіх випадках може бути укладений лише особисто заповідачем, при цьому заповідач обовязково має бути дієздатною особою. Коли громадянин залишив заповіт, то після його смерті майно переходить до особи чи до осіб, вказаних у заповіті, тобто настає спадкування за заповітом. Спадкування за заповітом матиме місце за умов, що заповіт буде дійсним, що спадкоємці не будуть усунені від спадщини і що спадкоємці за заповітом висловлять згоду прийняти спадщину.Відповідно до ЦК України кожний громадянин має право залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку) одній чи кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом. Отже, заповіт на користь далекого родича чи просто приятеля буде дійсним і тоді, коли на момент відкриття спадщини будуть живі спадкоємці за законом (наприклад, діти, дружина та ін.). Зміст заповіту складають розпорядження заповідача про призначення спадкоємця або спадкоємців, про розподіл між ними свого майна в іншому порядку, ніж це передбачено правилами про спадкування, та про виконання спадкоємцями інших дій у відповідності з волевиявленням заповідача. Заповідач може залишити все своє майно або його частину спадкоємцю другої черги, незважаючи на наявність осіб, які входять у першу чергу спадкоємців за законом, або залишити все майно або частину його онуку, хоч син або дочка спадкодавця - батьки цього онука - живі. Спадкодавець має право заповідати своє майно державі, державним, кооперативним та громадським організаціям, незважаючи на те, що у нього є спадкоємці за законом.Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах. Заповіт вважається недійсним з самого початку його складання в таких випадках: 1) якщо заповідач недієздатен на момент складання заповіту Заповіт, дійсний на момент складання, може згодом стати недійсним або відпасти у випадках: 1) якщо призначений у заповіті спадкоємець помре до відкриття спадщини, тоді заповіт на його користь, як на користь особи, що померла, відпадає, тому що протирічить ст.1222 ЦК, яка зазначає, що, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця.До уваги слід брати усіх спадкоємців за законом, які були живими на момент відкриття спадщини, в тому числі і тих, які були усунені від спадщини. Спадкоємець, який мав би право на обовязкову частку в спадщині, але був усунений від спадщини позбавляється такого права. Отже, якщо спадкоємець, який мав право на обовязкову частку, жив разом із спадкодавцем, вартість предметів домашньої обстановки і вжитку також зараховується в обовязкову частку. У разі коли, крім спадкоємця за заповітом, є ще спадкоємці за законом (тобто, коли заповідалася частина майна), в тому числі і спадкоємець, який має право на обовязкову частку, то насамперед, визначається частка обовязкового спадкоємця з вартості всього майна, але виділяється з тієї частини майна, яке залишилося поза заповітом. Та частина спадку, що залишилася після виділення обовязкової частки і частки, належної спадкоємцеві за заповітом, ділиться порівну між спадкоємцями за законом, у тому числі й спадкоємцем за заповітом, якщо він одночасно є і спадкоємцем за законом.Відповідно до 1235 ЦК України заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох осіб або всіх спадкоємців за законом. Якщо частина майна залишається не заповіданою, тоді по відношенню до неї відбувається спадкування за законом, тому вона розподіляється між спадкоємцями за законом тієї черги, яка закликається до спадкування. Наприклад, коли спадкодавець, який має дружину і повнолітнього працездатного сина, зазначить у заповіті, що все своє майно він залишає дружині, то якщо дружина не відмовиться від спадщини, син фактично буде позбавлений спадщини, хоч про нього і не згадувалося у заповіті.Закон надає заповідачеві право розпорядитися, до кого перейде його майно, якщо зазначений у заповіті спадкоємець помре до відкриття спадщини або не прийме її (ст.

Зміст

Вступ

1. Поняття та форма заповіту

2. Коло спадкоємців за заповітом та зміст заповіту

3. Спадкування за заповітом

4. Право на обовязкову частку в спадщині

5. Позбавлення спадщини

6. Підпризначення спадкоємця

Висновки

Література