Спадкове правовідношення в цивільному праві - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАСпеціальність 12.00.03 - Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України ДЗЕРА Олександр Васильович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри цивільного права Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор ХАРИТОНОВ Євген Олегович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри цивільного права кандидат юридичних наук, доцент ГОПАНЧУК Василь Степанович, Національна академія внутрішніх справ України, начальник кафедри цивільного права З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Реформування правового режиму відносин власності та зобовязальних відносин стало підставою виникнення спадкових правовідносин нового змісту, розвиток яких є основою для розробки загальнотеоретичної та законодавчої бази інституту спадкування. Вибір теми дослідження зумовлюється зростаючою роллю права приватної власності громадян та порядку її спадкування в умовах становлення ринкової економіки, необхідністю реформування чинного законодавства з питань спадкування як складової частини цивільного законодавства, розробки правового механізму, який належним чином міг би захистити права та законні інтереси громадян, що практично неможливо здійснити без всебічного розгляду правової природи та особливостей спадкових правовідносин. Метою дисертаційного дослідження є всебічний комплексний науковий аналіз спадкових правовідносин, теоретичне обгрунтування положень та конструкцій спадкового права, правовий аналіз законодавства, що регулює спадкові відносини, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення механізму правового регулювання спадкових відносин, захисту прав і законних інтересів їх субєктів. За чинним ЦК України норми спадкового права розповсюджуються на випадки посмертного переходу вкладів тільки у випадку відсутності заповіту або спеціального розпорядження вкладника кредитній установі на випадок його смерті, у разі наявності заповіту або розпорядження щодо вкладу, право на вклад у спадщину не входить. Вперше визначаються ознаки сингулярного правонаступництва в спадковому праві: а) сингулярне наступництво не може існувати окремо від універсального, оскільки воно виникає лише після реалізації універсальним наступником (спадкоємцем) волі, спрямованої на прийняття спадщини; б) сингулярне правонаступництво є опосередкованим, адже окреме право зі складу спадщини переходить до уповноважених осіб не від спадкодавця безпосередньо, а від спадкоємця; в) на відміну від універсального, сингулярне наступництво можливо тільки за однією підставою - заповітом, оскільки його виникнення зумовлюється наявністю в заповіті особливих розпоряджень спадкодавця; г) предметом сингулярного наступництва є окреме право, декілька прав, або сукупність прав та обовязків, причому зміст цих прав та обовязків є завжди чітко визначеним наперед; д) як правило, ним встановлюються нові, не існуючі відносно сингулярного наступника за життя спадкодавця, відносини; сингулярне наступництво має властивість збереження деяких особистих немайнових відносин померлого (право користування житловим приміщенням, аліментні зобовязання тощо); е) у відношенні сингулярного наступника розповсюджуються не усі, а лише деякі інститути, притаманні універсальному наступництву.При цьому під терміном “майно” у спадковому праві розуміється сукупність майнових та особистих немайнових прав та обовязків спадкодавця, що не припиняються з його смертю і переходять до його спадкоємців. Норми спадкового права розповсюджуються на випадки посмертного переходу вкладів тільки у випадку відсутності заповіту або спеціального розпорядження вкладника кредитній установі на випадок його смерті, у разі наявності заповіту або розпорядження щодо вкладу, право на вклад у спадщину не входить. З цього випливає, що вклад може бути виданий набувачеві в будь-який час після смерті вкладника, для одержання цього вкладу на вимагається наявність свідоцтва про право на спадщину, з вартості вкладу не вираховується обовязкова частка і не можуть бути задоволені претензії кредиторів померлого вкладника. Вивчення питання про підстави виникнення спадкових правовідносин свідчить про те, що підставою їх завжди виступає не один юридичний факт, а їх сукупність - юридичний склад (факт смерті спадкодавця, для спадкоємців за законом - наявність певного ступеня спорідненості зі спадкодавцем або перебування на його утриманні протягом визначеного законом строку, для спадкоємців за заповітом - факт складання заповіту на його користь тощо).

Основний зміст