Закономірності становлення самосвідомості особистості. Формування "Я-концепції" особистості. Важлива роль у формуванні самооцінки зіставлення образу реального "Я" з образом ідеального "Я". Форми активності людини, особа як суб"єкт самовдосконалення.
Зміст Вступ Розділ І. Теоретичний аналіз я-концепції 1.1 Поняття Я-концепції 1.2 Психологічні особливості особистості Розділ ІІ. Експериментальне дослідження співвідношення я-реального та я-ідеального у підлітків 2.1 Опис процедури дослідження 2.2 Аналіз отриманих результатів Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Актуальність дослідження. В останні десятиріччя все більше увага дослідників звертається до однієї з центральних проблем психології розвитку особистості - до проблеми пошуку механізмів та закономірностей становлення самосвідомості особистості. Загальна проблематика самосвідомості особистості посіла значне місце в теорії психології завдяки працям Р. Бернса, У. Джемса, І. Кона, К. Роджерса, С. Рубінштейна, В. Століна, З. Фрейда, І. Чеснокової, Т. Шибутані, К. Юнга, В. Ядова та інших. Вольф, С. Куперсміт, Г. Ліпкіна, А. Петровський, Є. Савонько, К. Ханлі, С. Юлдашева та інші). У цей віковий період найбільш імовірні конфлікти між більш-менш сформованими настановленнями Я та безпосереднім досвідом людини. Така невідповідність може виникнути в таких випадках, коли Я-концепція (уявлення про себе) переважно зумовлена цінностями та уявленнями інших людей. Процес формування свого Я породжує потребу в самовираженні, в апробації своїх життєвих сил та можливостей. Психологи визнають Я-концепція як відносно стійку, неповторну систему уявлень індивіда про самого себе, на підставі якої він здійснює взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе. Я-концепція - цілісний, хоч не позбавлений внутрішніх протиріч, образ власного Я, що виступає як установка стосовно себе самого і включає компоненти: когнітивний - образ своїх якостей, здібностей, зовнішності, соціальної значущості та ін. (самосвідомість); емоційний - самоповага, себелюбство, самоприниження та ін., оцінно-вольовий - прагнення підвищити самооцінку, завоювати повагу та ін. Не випадково відомий дослідник проблеми самосвідомості І.С. Кон пише про розуміння відносності відмінностей між діючим і рефлексивним Я як про одну з головних тенденцій в сучасних дослідженнях [18,c.78]. Тобто, особистість мислить, робить певні життєві вибори відповідно до наративних структур, які розглядаються як організаційний принцип діяльності людини (Ф. Сабрін, Н.В. Чепелєва). Говорячи про Я-концепцію як загальний механізм саморегуляції поведінки на особистісному рівні, М.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
