Співвідношення танцювального і пластичного в жанрі балету - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства СПІВВІДНОШЕННЯ ТАНЦЮВАЛЬНОГО І ПЛАСТИЧНОГО В ЖАНРІ БАЛЕТУРобота виконана в Харківському державному університеті мистецтвім. Мізітова Аділя Абдуллівна Харківський державний університет мистецтв ім. П.І.Чайковського, професор кафедри теорії музики кандидат мистецтвознавства, доцент Драч Ірина Степанівна Сумський державний педагогічний університет ім. Захист відбудеться „4 ”червня 2005 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.871.01 у Харківському державному університеті мистецтв ім. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного університету мистецтв ім.Дягілєва: “Оперна форма відмирає, а балетна процвітає, тому треба писати балет”, - виявився пророчим для долі жанру. У той час, як питання історії і теорії танцю дістали детальну розробку у філософсько-естетичній та науково-дослідній літературі минулого, музикознавством балет було визнано відносно недавно. Однак дотепер не створено монографії, що узагальнила б спостереження над типологією музичних форм хореографії, принципами взаємодії музики й танцю, особливостями музичної драматургії провідних жанрових моделей балету. • розробити на підставі обраної пари категорій методику аналізу, що дає ключ до усвідомлення багатоскладової природи балету, глибокого розуміння взаємодії музики та хореографії; Методом дослідження обрано комплексний підхід, що дозволив спиратися в розгляді синтетичної природи балету на наукові положення, висунуті в галузі історії і теорії музики (роботи Т.Ліванової, Г.Кречмара, Р.Роллана, В.Конен, М.Загайкевич, В.Холопової, Т.Баранової, О.Астахової, О.Куриленко, К.Дулової та ін.), балетознавства (дослідження В.Красовської, Л.Блок, Ю.Слонімського, А.Левінсона та ін.), теорії і практики хореографії (праці Р.Захарова, Ф.Лопухова, О.Суріц, М.Франгопуло та ін.), мистецтвознавства, естетики й філософії (роботи В.Ванслова, В.Гаєвського, Т.Кафарової).Розділ І „Балет крізь призму науково-критичної думки” містить аналіз літератури, що повязана: • із характеристикою жанру з позиції історії і теорії танцю, музики, філософії й мистецтвознавства, розумінням його синтетичної природи, виробленням універсальних характеристик балетного твору; Розмежування гімнастичного та мімічного начал, які збереглися в балеті, танцю і сцени, класичного та гротескного танців, вказує на відмінність цих явищ і вимагає для пізнання їхньої специфіки ввести як антитезу „пластичному” поняття „танцювального”. „Танцювальне” виступає синонімом правилу, закону, бо танець є організованим у часі та просторі, його основна риса - тілорозташування що регулюється позиціями. В класичних Pas de deux, Pas densemble та ін. максимального вираження досягають хореографічний та живописний аспекти, що продиктовано стійкими традиціями академічного балету, в якому танець - головна мета і засіб. У сценарній та музичній драматургії танець, стійкий за формою, умовний за змістом, повязаний із демонстрацією техніки танцівника і з огляду на це вилучений із сюжетного розвитку, втілює спинений, циклічний час, що підкреслено прикладним характером музики.У Висновках підкреслено актуальність і перспективність комплексного підходу при вивченні такого жанру як балет, створеного на перетині різних мистецтв. Розроблено методику аналізу, що відображує специфіку взаємодії музики та хореографії в умовах балетного синтезу. Показано складні процеси взаємодії музики та хореографії в рамках усталених музично-хореографічних форм і типів балетних спектаклів, специфіка яких визначається рольовою функцією кожного з компонентів балетного синтезу. Розширено уявлення про реальний внесок композиторів у процес становлення та розвитку балетного жанру; виявлено міру збереження нормативних елементів і принципи їх оновлення в залежності від стилю автора, установок епохи, композиції спектаклю. Перший тип - передбачає домінування „танцювального” у музиці й хореографії; диктат волі виконавця й балетмейстера.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ