Співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в умовах сучасної України - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі порівняльного правознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, Шаповал Володимир Миколайович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра порівняльного правознавства, професор. Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, Денисов Володимир Наумович, Інститут держави і права ім. Захист дисертації відбудеться 25.06.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.10 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: Київ, вул.Володимирська, 58, к.10.Актуальність теми дисертаційного дослідження у першу чергу зумовлена потребами окреслення шляхів побудови соціальної правової держави в Україні, зокрема визначення характеру співвідношення між соціальною правовою державою і громадянським суспільством, з метою удосконалення чинного законодавства, формулювання конкретних пропозицій (включно законодавчих ініціатив) щодо розвитку суспільства і держави у відповідному напрямі. Зясування характеру співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства сприятиме, на думку дисертанта, пошукам комплексних підходів у правотворчості відповідного спрямування. Важливим є і те, що існують певні розбіжності стосовно методів і засобів розбудови соціальної правової держави в Україні. Дисертант здійснив намір висловити свою позицію за змістом питань, які дискутуються у фаховому середовищі, і тим самим зробити посильний внесок в розробку відповідного законодавства та здійснити вплив на рівні правової свідомості у запровадження засад соціальної правової держави на наших теренах. До проблем соціальної правової держави і громадянського суспільства у своїх публікаціях зверталися вчені-правознавці України: С.В.У вступі обґрунтовується актуальність і значущість теми дисертаційного дослідження, характеризується ступінь її розробленості, визначаються мета і завдання роботи, окреслюється методологічна і теоретична основа.При цьому немає потреби розробляти якусь особливу українську теорію громадянського суспільства, але, спираючись на світовий досвід, треба формувати вітчизняні інститути громадянського суспільства. За будь-яких умов, намір побудувати громадянське суспільство має ґрунтуватися на головному відправнику - принципі пріоритету прав і свобод людини і громадянина, причому пріоритету як перед суспільними, так і перед державними інтересами. Дисертант поділяє позицію, за якою говорити про громадянське суспільство можна лише у звязку з появою громадянина як самостійного, свідомого члена суспільства, котрий наділений певним комплексом прав і свобод, і водночас відповідального перед суспільством за свої дії. Інша точка зору, що існує в межах зазначеного підходу, визначає громадянське суспільство як “політичний феномен”, виходячи з того, що у громадянському суспільстві присутній не тільки соціально-економічний, але й політичний вимір. Сучасні українські дослідники визначають правову державу як державу, у житті якої панують закони, що закріплюють основні права людини, виражають волю більшості або всього населення країни (наголошуючи при цьому на основних загальнолюдських цінностях та ідеалах), як державу, в якій встановлена відповідальність не тільки особи, а й самої держави, де громадянам притаманний високий рівень правової культури.Світовий досвід розвитку демократичних держав та узагальнення наукових досліджень проблем правової держави дозволяють визначити такі основні правові характеристики соціальної держави: 1) визнання людини, її життя і здоровя, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; 2) пріоритет прав і свобод людини і громадянина;3) верховенство права як вищої справедливості; 4) реальна рівність усіх перед законом; 5) наявність гарантованої системи соціального захисту вразливих верств населення; 6) визнання права приватної власності непорушним; 7) визнання народу реальним носієм суверенітету і єдиним джерелом влади; 8)практичне дотримання принципу поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову; 9) гарантування та державна підтримка місцевого самоврядування населення. Тим самим визначається верховенство права (в його загальносоціальному смислі) і над державою, і над законом. Конституція обєктивно формулює загальні цілі законотворчості, забезпечує наступництво розвитку і стабільність системи права, визначає системоутворюючі звязки різних нормативно-правових актів між собою і, насамперед, із законами. Ідеальним для держави має бути становище, коли в суспільстві функціонує єдина, органічна система права, яка ґрунтується на принципі верховенства закону.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ