Співвідношення моралі і права у філософії І. Канта (історико-філософський аналіз) - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Робота виконана на кафедрі філософії Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України Хміль Володимир Васильович, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка Лазаряна, завідувач кафедри філософії кандидат філософських наук, доцент Палагута Вадим Іванович, Національна металургійна академія України, завідувач кафедри інженерної педагогіки Захист відбудеться „11” жовтня 2007 р. о 9:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.11 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук у Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49005, м.Канту, воістину неосяжна; існують, звичайно, проблемні напрями, у яких відкриваються певні наукові перспективи; теоретична доцільність дослідження тієї чи іншої теми може випливати з різних джерел: з можливості утворення нового погляду на деякі питання або з можливості надати нетрадиційну відповідь на ці питання; з виокремлення проблемних тематик, які, з огляду на сучасний стан теоретичних досягнень, потребують більш глибокої розробки; виникають ситуації, коли філософія, яка утворює світоглядне ядро самосвідомості культури, усвідомлює злободенність тих чи інших проблем, відповідаючи на виклики епохи. Натомість, на противагу традиційному поглядові, відповідно до якого і відмінність, і можливість взаємозвязку моралі і права пояснюється методологічними та категоріальними засобами практичної філософії, І. За таких умов саме кантівська версія співвідношення моралі і права може відкрити перед сучасною практичною філософією перспективні напрями щодо вирішення питання про можливість корелятивного сполучення моралі і права у цілісному культурно-онтологічному утворенні. Канта змістовно-практична цілісність права та моралі, що є сполученою із категоріальними визначеннями влади та підлеглості, примусу та опору, вибору та відповідальності, утворюється завдяки їх синтезу у гетерогенно - гетерономній, ієрархічно улаштованій культурно-онтологічній системі. Канта; кант мораль право розкрити конститутивні визначення права у практичній філософії І.У вступі обґрунтовано актуальність теми, показано звязок роботи з науковою темою кафедри філософії Дніпропетровського національного університету; визначено обєкт, предмет, мету та завдання дослідження; розкрито його теоретико-методологічні підстави; вказується наукова новизна роботи та науково-практичне значення одержаних результатів.„Огляд літератури за темою дослідження” подається аналіз літератури за темою роботи, а також проводиться загальна історико-філософська ретроспектива проблеми співвідношення моралі і права у філософії І. Канта. Канта сприймалися як утілені у двох концептуальних устроях: у практичній філософії і трансцендентальній етиці, тому розуміння взаємовідносин між мораллю і правом розглядалося у межах практичної філософії, тоді як теорія моралі експлікувалася головним чином з трансцендентальної етики. У сполуці із системним методом аналітико-синтетична реконструкція кантівського розуміння співвідношення моралі і права дає не тільки аутентичний результат, але й дозволяє - у допустимій мірі та у певних відношеннях - переосмислити кантівську “версію” практичної філософії, відкрити шляхи для нового її прочитання (або навіть, за вищенаведеним висловом Е.Ю. Канта розкриваються через концептуалізацію метафізичної природи законодавчої функції розуму, як ця природа розумілася І. Кантом. Кантом” розглядаються мораль і право як повязані і у той же час самостійні категорії у філософії І. Канта.1.Павлова Т.С. Мораль у філософії І. Канта // Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах „Грані”. Практична філософія І. Канта. Канта // Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах „Грані”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ