Співвідношення формаційного і цивілізаційного підходів у сучасному світі - Реферат

Найважливіше значення в теорії держави і права надається класифікації держав на певні типи, що поєднують держави з подібними ознаками на підставі тих чи інших факторів. При незмінності формальних ознак держава у міру суспільного розвитку зазнає серйозні зміни. Аристотель вважав, що основними критеріями розмежування держав є: кількість пануючих у державі; здійснювана державою мета. За другою ознакою всі держави ділилися на правильні (у них досягається загальне благо) і неправильні (в них переслідуються приватні цілі). Відволікаючись від конкретних умов того часу, Аристотель вважав головна відмінність держав у тому, якою мірою держава забезпечує свободу і особисті інтереси кожного.Рівень розвитку продуктивних сил визначає матеріально-технічну базу суспільства, а виробничі відносини, що складаються на однотипної формі власності на засоби виробництва, складають економічний базис суспільства, якому відповідають певні політичні, державно-правові та інші надбудовні явища. Історичний тип держави в даному випадку висловлює єдність класової сутності всіх держав, що володіють загальною економічною основою (якої є тип власності на засоби виробництва). Панування виробничих відносин одного типу в різних країнах, що відносяться в силу цього до однієї суспільно-економічної формації, обумовлює спільність класової сутності держави в цих країнах. Тип держави визначається на підставі того, який економічний базис це держава захищає, інтересам якого панівного класу воно служить. При такому підході держава набуває класову визначеність, виступаючи в якості організації диктатури одного класу над іншим.1. завдяки йому була встановлена залежність типу держави, класової приналежності влади - від економіки, способу виробництва - від характеру суспільно-економічної формації. Влада в державі, як правило, належить економічно панівному класу, в руках якого знаходяться засоби виробництва. На цій основі були виділені держави рабовласницькі, феодальні, буржуазні і соціалістичні, влада в яких належала відповідно рабовласникам, феодалам, буржуазії і трудящим на чолі з робочим класом. Вчені-юристи в більшості своїй або взагалі замовчували особливості таких держав, або відносили їх до «східного варіанту» рабовласницького чи феодального типу. Зовсім інша справа в східних державах: там є первинною саме державна влада, а влада в економічній сфері, можливість розпоряджатися засобами виробництва, результатами праці експлуатованих виникає від політичного панування.Поняття «цивілізація» утвердилось в європейській науці в епоху Просвітництва і з тих пір набуло такої ж багатозначності, як і поняття «культура». У другому цивілізація визначається як уречевлення матеріально-технічних і соціально-організаційних інструментів, що забезпечують людям їхню гідну соціально-економічну організацію громадського життя, відносно високий рівень споживання комфорту. Основна відмінність поняття «цивілізація» від поняття «формація» полягає в можливості розкриття сутності будь-якої історичної епохи через людину, через сукупність пануючих у даний період уявлень кожної особи про характер громадського життя, про цінності та мету її власної діяльності. У політичній системі суспільства держава виступає як найважливіший фактор соціально-економічного і духовного розвитку суспільства, консолідації людей, задоволення різноманітних потреб людини. Цивілізаційний підхід до вирішення питання про співвідношення держави і соціально-економічного ладу виходить з прагнення покінчити з абсолютизацією матеріально-економічного начала, з погляду на державу з гранично широких позицій визначального впливу на нього, перш за все духовно-моральних і культурних факторів суспільного розвитку.Цивілізаційний підхід також як і формаційний має певні переваги та недоліки. Давайте розглянемо основні переваги цивілізаційного підходу по відношенню до формационному. До числа найбільш значущих переваг даної типології слід віднести особливу увагу до культури, прояви якої розглядаються в якості важливих чинників державності. Цивілізаційний підхід дозволяє розрізняти сферу взаємодії класів і соціальних груп на базі загальнолюдських цінностей, спільність їх духовних принципів (а не тільки протистояння і суперечності між цими групами). Іншим плюсом цивілізаційного підходу є те, що він дозволяє побачити в державі найважливіший фактор соціально-економічного і духовного розвитку суспільства, консолідації людей, задоволення різноманітних потреб людини, а не лише інструмент політичного панування експлуататорів над експлуатованими.Формація розкриває природу суспільного ладу, цивілізація - повноту його історичного буття. Формація концентрує увагу, на універсальному, загальному, повторюючись, стійкому; цивілізація - на локально-регіональному, особливому, своєрідному, неповторному. Формація може бути якісно певним періодом або фазою в розвитку цивілізації: рабовласництво, феодалізм, капіталізм у рамках західної цивілізації.

Зміст

Введення

1. Формаційний підхід до типології держави

2. Переваги і недоліки формаційного підходу

3. Цивілізаційний підхід до типології держави

4. Переваги і недоліки цивілізаційного підходу

Висновок