Етнос як предмет соціально-філософського аналізу. Нація як предмет соціально-філософського дослідження. Етнічна та національна ідентичність: підходи і характеристики. Взаємодія етнічної та національної ідентичностей в аспекті політичної консолідації.
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі філософії Донецького національного університету, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник: доктор філософських наук, професор АНДРЄЄВА Тетяна Олександрівна, Донецький національний університет, завідувачка кафедри філософії. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор ДОДОНОВ Роман Олександрович, Донецький національний технічний університет, завідувач кафедри філософії; Захист відбудеться 23 квітня 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.11.051.06 при Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м.Перед більшістю сучасних країн в останні три десятиріччя постало питання відповідності політичної системи, що базується на демократичних цінностях, почуттям ідентичності особистості, яке визначається її належністю до тієї чи іншої спільноти. Соціальна ідентичність постає основою загальних регулятивів взаємовідносин “Я-Інший”, самовизначення особистості, задоволення потреби в безпеці і захисті через приналежність до певної групи, а також засобом оцінювання і вивчення найважливіших рис сучасних спільнот. У контексті становлення національної державності та інститутів громадянського суспільства в Україні гармонізація співвідношення етнічної та національної ідентичностей має велике практичне значення для консолідації суспільства навколо демократичних цінностей. Теоретичні основи вивчення проблем етнічного і національного буття закладаються в контексті взаємозвязку природних та штучних чинників у формуванні європейських націй, взаємодії і культурних впливів, співвідношення нації й держави, колективних уявлень і системи соціальних звязків. Процес переосмислення традиційних підходів до проблем етносу і нації, співвідношення етнічної та національної ідентичностей у вітчизняній науці ще не завершився.У першому розділі - “Методологічні основи вивчення етнічних і національних процесі”” особлива увага надається аналізу основних методологічних підходів до вивчення таких обєктів, як етнос і нація; проведено логіко-семантичний аналіз дефініцій етносу та нації та похідних від них. Із позицій цієї теорії етнічна спільнота відповідає рівню розвитку продуктивних сил і виробничих відносин; кожному суспільному ладу властивий свій тип етнічної спільноти: племя або союз племен відповідають первісному; народність - рабовласницькому та феодальному; нація - капіталістичному й соціалістичному суспільствам. Представники модерної теорії етносу, на наш погляд, доводять, що пізнання феномену етнічності ґрунтується на тому факті, що етноси існують у реальному природному середовищі, а не в уявленнях і теоретичних конструкціях. В підрозділі підкреслюється, що європейська соціальна філософія послуговується двома моделями формування національного буття: державно-національною (“держава - нація - народ”) та національно-державною (“народ - нація - держава”). Хоча кожна нація в культурному плані є результатом одного домінуючого етносу, це не означає, що нація є великою етнічною групою, а кожна велика етнічна група є нацією.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы