Аналіз фундаментальних положень та дискусійних питань щодо поділу співучасті на форми і види. Основні поняття співучасті, її основні ознаки. Кваліфікація злочинів, вчинених у співучасті. Положення про суміщення ролей при вчиненні злочину в співучасті.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИСпеціальність 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право Робота виконана на кафедрі кримінального права і процесу Чернівецького національного університету ім. Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор КОСТЕНКО Олександр Миколайович, Інститут держави і права ім. Корецького НАН України, завідувач відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою. Захист відбудеться “20” лютого 2004 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім.Проте замовчування цієї проблеми протягом десятиліть, відсутність ефективної законодавчої бази для боротьби з організованою злочинною діяльністю, а також чіткого, прийнятного для роботи правоохоронних органів та судів визначення співучасті, організованої злочинності, групових утворень, що входять до її структури, зумовили низький рівень протистояння даному виду злочинності. Але організована група - це насамперед одна із форм співучасті, поняття та ознаки якої розглядаються в межах інституту співучасті у злочині. Тому й виникла необхідність аналізу не лише якоїсь однієї форми співучасті чи виду одного із співучасників у аспекті проблеми боротьби із злочинністю, а й дослідження комплексу аспектів злочинної діяльності при співучасті. Отже, проблема боротьби із злочинністю, і зокрема злочинами, вчиненими у співучасті, набуває особливої соціально-політичної значимості для України на сучасному етапі. Метою дисертаційної роботи є аналіз проблеми співучасті у злочині, визначення ефективності кримінально-правових норм, що регулюють питання умисної спільної злочинної діяльності декількох осіб, розробка на цій основі обґрунтованих рекомендацій по вдосконалення кримінального законодавства України.У першому розділі “Кримінально-правовий аналіз ознак співучасті у злочині” розглядається саме поняття співучасті у злочині та подана характеристика її обєктивних та субєктивних ознак, обґрунтовується практичне значення їх правильного визначення для визнання злочинів, вчинених декількома субєктами співучастю. Дисертант доводить, що співучасть є тільки там, де в злочині беруть участь дві й більше осіб, причому кожна з них повинна бути наділена ознаками субєкта злочину. Дисертант вказує, що непрямий умисел за співучасті можливий при вчиненні тих злочинів, де допускається прямий і непрямий умисел (злочини з матеріальним складом, в яких мета не передбачена як обовязкова ознака). Тому автор пропонує наступне визначення співучасті: “Співучастю у злочині є умисне спільне вчинення злочину декількома субєктами”. У другому розділі “Питання кваліфікації злочинів як таких, що мають ознаки співучасті” досліджуються підстави поділу співучасті на форми та види, визначаються загальні та специфічні критерії їх розмежування, що суттєво при вирішенні питання кваліфікації злочинів вчинених у співучасті.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
