Спільний ринок країн Південного конусу (МЕРКОСУР) - Реферат

Київська Гуманітарна Академія З дисципліни: Актуальні проблеми міжнародних відносин в Африці та Латинській АмериціІнтеграційні процеси на сучасному етапі стають однією з найголовніших складових частин економічного та політичного розвитку, при цьому вони визначають й майбутнє тієї чи іншої країни. Переважна частина сучасних інтеграційних обєднань має не лише економічний характер, а й несе у собі й політичну складову. Іншою його складовою стають інтеграційні комплекси, які включають в себе національні інфраструктури декількох держав, що відрізняються більш розвиненим взаємним розподілом праці, зближенням та взаємним прилаштуванням економічних механізмів, проведенням узгодженої економічної політики.До нього входять Аргентина, Бразилія, Парагвай , Уругвай та Венесуела, як асоційовані члени - Чилі, Болівія,Перу, Колумбія та Еквадор. Це обєднання охоплює територію 12 мільйонів квадратних кілометрів з населенням 270 мільйонів осіб і загальним валовим внутрішнім продуктом понад 3 трильйона доларів США[Джерело?]. Першим кроком до створення Обєднаного Ринку стала угода про вільну торгівлю, яку уклали Аргентина та Бразилія 1986 р. Для всіх учасників запроваджено єдиний зовнішній митний тариф (ЕЗМТ) на продукцію, яка завозиться з третіх країн (ставка імпортних мит для різних товарів коливається від 0 до 20%) У 1960 році була створена Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі - LAFTA (з 1980 - Латиноамериканська асоціація інтеграції, LAIA), до якої увійшли 10 країн (Аргентина, Бразилія, Мексика, Уругвай, Парагвай, Перу, Чилі, Колумбія, Еквадор, Венесуела та Болівія).«Ринок Південного конуса» виявився інтеграційним блоком Латинської Америки, що найбільш ефективно розвивається. Створення МЕРКОСУР призвело до збільшення взаємної торгівлі між його учасниками: за 1991-1997 вона зросла приблизно в 6 разів, хоча товарообіг країн Південного конуса з розвиненими країнами майже не змінюється. У зоні вільної торгівлі чотирьох країн ліквідовані мита та інші обмеження на 90% товарів, узгоджені спільні тарифи для торгівлі з третіми країнами на 85% імпортованих товарів. Економісти відзначають, що створення блоку не раз допомагало стабілізувати економіку країн-членів. За час існування МЕРКОСУР відбулося розширення торговельно-економічного співробітництва з іншими регіональними торговими угрупованнями Латинської Америки.Ці структури представляють два різні континенти, обєднуючи значну кількість країн та роблячи заявку на лідерство в певній частині світу. Дуже важливим для розвитку інтеграційних процесів у рамках МЕРКОСУР є створення спеціальних програм ЄС, які направлені на підтримку формування внутрішнього спільного ринку, інституційних органів, а також на соціальну підтримку населення (фінансування інституційних органів МЕРКОСУР, підтримка процесу гармонізації митних тарифів, фінансування макроекономічної гармонізації, підвищення технічних норм і стандартів). Основними пріоритетами розвитку двосторонніх відносин на майбутнє для МЕРКОСУР є: використання досвіду ЄС у здійсенні інтеграційних процесів у рамках цієї організації; залучення європейського капіталу в економіку країн даного угруповання; створення зони вільної торгівлі між двома угрупованнями; скорочення зовнішнього боргу та вирішення різних економічних проблем за рахунок надання європейськими країнами кредитів. Переговори з приводу угоди про вільну торгівлю між ЄС і МЕРКОСУР були відновлені в травні, після того, як протягом шести років фактично була заморожена робота над цим масштабним міжрегіональним інтеграційним проектом, що стартував ще в середині девяностих років минулого століття. Ці побоювання не можна назвати безпідставними, адже країни МЕРКОСУР / в першу чергу Аргентина і Бразилія / по таких позиціях, як мясо, зернові і бобові, цукор, етанол займають верхні рядки у рейтингах найбільших світових виробників.На сьогодні МЕРКОСУР залишається одним з найбільших інтегрованих ринків Латинської Америки, який обєднує країни з майже 200 мільйонним населенням, з сукупним ВВП більше ніж 1 трильйон доларів США. На долю цього обєднання припадає 40% прямих іноземних інвестицій (від усього обєму, що надходить до Південної Америки), 60% сукупного товарообігу та 33% зовнішньої торгівлі. Не дивлячись на масу позитивних здобутків, МЕРКОСУР страждає від тих самих проблем, які гальмують розвиток майже усіх інтеграційних обєднань «третього світу».

План

Вступ

1. МЕРКОСУР: історія створення та розвиток

2. Перспективи та проблеми МЕРКОСУР

3. Співробітництво МЕРКОСУР з іншими організаціями

Висновок

Література