Мова як універсальний засіб спілкування. Особливості спілкування між комунікантами, сутність комунікативного процесу. Комунікативні цікавинки, принцип кооперації Г.П. Грайса. Елементарні компоненти спілкування, вербальні й невербальні засоби спілкування.
Спілкування як обмін інформацієюЗвідси випливає, що спілкування - це процес обміну інформацією, під час якого вона не лише передається, а й формується, уточнюється й розвивається. Особливою рисою спілкування між двома комунікантами є їх взаємне інформування, що передбачає налагодження спільної діяльності, задля здійснення якої учасники спілкування повинні враховувати комунікативну мету і комунікативні наміри один одного, впливати один на одного засобами мовного коду, які вони будуть кодувати й декодувати в єдиній системі, і долати комунікативні барєри, які можуть бути спричинені обєктивними (соціальні, політичні, релігійні, професійні відмінності) чи субєктивними психологічними (некомунікабельність одного з партнерів, неприязне ставлення один до одного, недовіра та ін.) чинниками. Таким чином, мова виступає як універсальний засіб спілкування, що забезпечує комунікацію між комунікантами, оскільки її розуміє як той, хто повідомляє інформацію, кодуючи її в значеннях слів, дібраних для цього, так і той, хто сприймає цю інформацію, розшифровуючи ці значення й адекватно реагуючи на отримане інформаційне повідомлення. Зі сказаного випливає, що спілкування - це цілеспрямований, соціально зумовлений процес обміну інформацією між людьми в різних сферах їхньої пізнавально-трудової і творчої діяльності, що реалізується переважно за допомогою мовних засобів. Отже, недостатня кількість інформації може ускладнити шлях досягнення мети спілкування; надлишкова інформація іноді вводить в оману, спричиняє появу питань і роздумів, що не стосуються справи; слухач може помилково сприйняти надлишкову інформацію як таку, що має якийсь особливий зміст.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
