Характеристика проблеми спілкування і взаємодії людей з точки зору соціальної психології. Групові процеси організації діяльності. Дослідження характеристик великих та малих соціальних груп. Аналіз проблеми формування психологічної спільності людей.
1. Проблема групи в соціальній психологіїСпілкування і взаємодія людей відбувається в різноманітних формуваннях і обєднаннях, які в соціальній психології визначаються як групи. Ці та інші теоретичні підходи до вивчення соціальної психології груп є свідченням загостреної уваги дослідників даної проблеми і саме тому вони потребують детального аналізу та наукового обґрунтування. Кожний з цих параметрів може мати зовсім різне значення в залежності від того загального підходу до групи, який реалізується в дослідженні. Так, наприклад, склад групи може бути в свою чергу описаний по зовсім різним показникам, в залежності від того, чи має значення в кожному конкретному випадку, наприклад. вікові, професійні чи соціальні характеристики членів групи. Існує кілька достатньо формальних ознак структури групи: структура комунікацій, структура “влади” і т.д.Велика кількість методик вивчення різних процесів в малих групах часто порівнюють з відсутністю подібних методик для дослідження, наприклад, психологічного обличчя класів, і других груп такого виду. Для всіх виділених таким чином великих соціальних груп характерні деякі спільні признаки, значимі з точки зору соціально-психологічного аналізу і які відрізняють ці групи від малих груп. Мала група - мало чисельна за складом група, члени якої обєднані спільною соціальною діяльністю та взаємними контактами. При спробах пояснення протиправної поведінки, наприклад, підлітків, поняття референтної групи грає велику роль: важливо вияснити питання, чому людина, включена в такі групи членства як шкільний клас, починає несподівано орієнтуватись не на ті норми, котрі прийняті в її групі, а на норми зовсім других груп, в котрі він спочатку зовсім не “включений” (якихось сумнівних елементів “з вулиці”). Залежно від того, які фактори єднають групу, можна виділити моральну - етичну згуртованість (зумовлену спільністю мети, переконань, духовних ціннісних орієнтацій членів групи); ділову згуртованість (яка ґрунтується на прагненні членів групи продовжувати спільну діяльність, керуючись певним принципом розподілу ролей); між особову згуртованість (опосередковану взаємною симпатією, почуттям дружби, товариськості).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы