Соцально-філософські концепції української національної еліти - Автореферат

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (м.Одеса) ім.К.Д.УШИНСЬКОГО СОЦАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ КОНЦЕПЦІЇРобота виконана на кафедрі філософії та соціології Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) ім. Науковий керівник - доктор філософських наук, професор Кавалеров Анатолій Іванович, Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса) ім. Офіційні опоненти:доктор філософських наук, професор Гансова Емма Августівна, Одеський регіональний інститут державного управління Української Академії державного управління при Президентові України, професор кафедри філософських та соціально-політичних наук. кандидат філософських наук Надибська Оксана Ярославівна, Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, викладач кафедри соціально-економічних дисциплін. Захист відбудеться 28 листопада 2003 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.02 в Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м.Одеса) ім.Розробляючи дану проблему, вони здебільшого були зосереджені на питаннях формування еліти, її структури, місця і ролі в суспільстві. Соціально-філософське осмислення феномену української національної еліти дасть можливість на теоретичному і практичному рівнях розробити підґрунтя для вирішення багатьох соціальних проблем, від яких у значній мірі залежить буття людини, створити необхідні умови для формування нового покоління української національної еліти. Однак, не дивлячись на наявність розробок у соціальній філософії, присвячених проблемі української національної еліти, малодослідженими залишаються питання, які торкаються використання ідей вчених української діаспори на теренах України в суспільстві, що трансформується. Саме визначення шляхів покращення діяльності національної еліти через концепції Д.Донцова і В.Липинського є актуальним для соціальної філософії, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, визначило його структуру і зміст. Зокрема, аналіз і синтез дає змогу дослідити поняття "національна еліта", структурно-функціональний підхід використано при розгляді теорії еліт та її типів; конкретно-історичний підхід застосовано при дослідженні поняття "еліта" у ретроспективі та для критичного аналізу філософської спадщини Д.Донцова і В.Липинського; порівняльний - для роботи над теоріями еліт Д.Донцова і В.Липинського та зарубіжних вчених; системний підхід - для визначення місця і ролі національної еліти в системі суспільних відносин; метод абстрагування та застосування феноменологічного підходу дозволили описати перспективи розвитку національної еліти як структурного елементу суспільства, що трансформується.У першому розділі "Національна еліта" - категорія соціальної філософії" розглядається еліта через такі фундаментальні поняття соціальної філософії, як суспільство, суспільне буття, суспільні відносини, соціальна структура, нація. Такі аспекти концепції еліти як проблеми її взаємовідносин із суспільством в цілому, відношення між елітами і всередині них, формування нової еліти набувають сьогодні особливої значущості. В їхніх роботах виразно спостерігається еволюція концепцій еліти від наголосу на стратифікаційне, статусне пояснення її структури, ролі і функцій, до переважно функціонального розуміння проблем еліти. У підрозділі зазначається, що поряд з елітою існують групи, які мають ознаки еліти, але функцій і ролей, притаманних еліті, не виконують і володіють лише деякими формальними зовнішніми ознаками реальної еліти (протоеліта, контреліта, псевдоеліта, квазіеліта). Сучасні українські дослідники відносять до критеріїв також індивідуальні здібності, талант, обдарованість, здатність приймати відповідальні рішення, відвагу пропагувати своє бачення проблеми, відданість певним ідеалам, яка є сильнішою, ніж страх перед смертю, вироблення зразків поведінки, високий статус особи в суспільстві або в деякій суспільній групі, впливове положення у певній сфері людської діяльності, формування зазначеного статусу на основі обдарованості і високих досягнень, неофіційне присвоєння даного статусу особі, на відміну від її професійного статусу, як оцінка важливості, високої якості, оригінальності діяльності особи, стихійний відбір та присвоєння категорії “еліта” особі в суспільстві чи певній соціальній групі.У дисертації подане вирішення наукового завдання, яке полягає у розкритті соціально-філософського змісту концепцій національної еліти та виявленні перспектив її формування в сучасному українському суспільстві. Наукові результати дослідження, а також перспективи подальшої розробки теми роботи, містяться у таких положеннях: В теоріях еліт знаходять відображення процеси диференціації і стратифікації суспільства, існування суспільної ієрархії, очолюваної меншістю, та виявлено, що головне у сучасному розумінні еліти - функція управління в різних галузях суспільног

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ